Бібліографічне посилання: Дзюба О.М.
ЗАМОЙСЬКИЙ Ян [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Zamoysky_Ja (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці
ЗАМОЙСЬКИЙ ЯН
|
ЗАМОЙСЬКИЙ (Zamoyski) Ян (19.02.1542–03.06.1605) – польс. держ. діяч. Канцлер коронний (від 1578), гетьман великий коронний (від 1581). Син Станіслава Замойського, холмського каштеляна, белзького і замойського старости (див. Староство), й Анни Гербурт. Батько Т.Замойського. Навч. в Парижі (Франція), потім – у кальвіністській шк. в Страсбурзі (нині місто у Франції), завершив освіту в Падуанському університеті, де вивчав пра-во та історію, був обраний ректором цього ун-ту. Вернувшись на батьківщину, став секретарем короля Сигізмунда II Августа. В Падуанському ун-ті заприятелював із сином семиградського воєводи Стефаном Баторієм. Допомагав йому стати Семиградським (Трансільванським) князем, а після смерті Сигізмунда II Августа – польс. королем. Був ідеологом середньопомісної шляхти, а також прихильником сильної королів. влади. Впливав на формування антитурец. й антитатар. політики Стефана Баторія, сприяв польс. експансії на рос. та пд.-сх. укр. землі. Великим гетьманом коронним став під час війни Польщі з Рос. д-вою (1579–81). Брав участь (1582 і 1589) у військ. кампаніях у Валахії (див. Волощина) та Молдові, де посадив на трон рід Могил (1595), зорієнтованих на політ. союз із Польщею. Ініціатор переговорів з Рос. д-вою (1600) про держ. унію після смерті останнього з роду Рюриковичів – царя Федора Івановича (1584–98). Після смерті Стефана Баторія підтримав кандидатуру Сигізмунда III Ваза, зберіг свої посади, але не підтримував польс. інтервенцію в Рос. д-ву, звинувачував короля в симпатіях до Габсбургів. 1601–02 вів успішні воєн. дії проти швед. війська в Інфлянтах (нині тер. Латвії та Пд. Естонії). Відомий як меценат, сприяв поетам, художникам, розбудував свій маєток – м. Замостя (нині м. Замосць, Польща), відкрив там Замойську академію на зразок Падуанського ун-ту. Будував оборонні споруди в Замості, Львові, Шаргороді. Прихильник церк. єдності – обіцяв місця в Сенаті ініціаторам унії (див. Сенат у Речі Посполитій, Берестейська церковна унія 1596). |