ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЗАМКОВА ГОРА (КИСЕЛІВКА, ФЛОРІВСЬКА ГОРА)

  Бібліографічне посилання: Івакін Г.Ю., Вортман Д.Я. ЗАМКОВА ГОРА (Киселівка, Флорівська гора) [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Zamkova_gora (останній перегляд: 29.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ЗАМКОВА ГОРА (КИСЕЛІВКА, ФЛОРІВСЬКА ГОРА)

ЗАМКОВА ГОРА (Киселівка, Флорівська гора) – пагорб-останець у Києві, який на 70 м підноситься над долиною Дніпра і панує над Подолом; багатошарова археологічна пам’ятка. Площа майданчику, обмеженого крутими схилами, – 2 га. Тут виявлено матеріали трипільської культури (3 тис. до н. е.), бронзового віку (2 тис. до н. е.), милоградської культури (5–4 ст. до н. е.), зарубинецької культури (рубіж ер), райковецької культури (2-га пол. 9 – поч. 10 ст.), часів Київської Русі (поч. 10 – серед. 13 ст.), литовсько-польського часу (14–17 ст.), а також античні вироби (4–3 ст. до н. е.). На З. г. знаходили скарби: 1) з 37-ми монет, карбованих між 860-ми і 960-ми рр. у Херсонесі Таврійському (знахідка 1908); 2) з монет Володимира Ольгердовича (не менше 8-ми монет; знахідка 1903); 3) з 24-х грошів празьких Карла І і Вацлава IV (10 з яких мали контрамарки німецьких міст; знахідка початку 1970-х рр.).

Імовірно, у ранньому Києві (кін. 9 ст. – 980-ті роки) З. г. разом зі Старокиївським городищем відігравала роль фортеці-прихистку і, можливо, князівської резиденції. Яким був соціальний статус З. г. після спорудження "города Володимира", незрозуміло. Тут виявлено рештки давньоруського косторізного виробництва. Не пізніше початку 15 ст. на З. г. був споруджений Київський замок. Після того, як у середині 17 ст. замок припинув існування, З. г. залишалася незабудованою.

З 1840-х на вершині гори функціонувало кладовище Києво-Флорівського Свято-Вознесенського монастиря, на якому з кінця 1860-х, крім черниць, ховали представників білого духовенства і мирян (зокрема, тут поховано кількох професорів Київської духовної академії). У 1855–59 споруджено Троїцьку церкву (розібрано 1938). Кладовище зруйновано у 1930-ті – 1960-ті роки.

На З. г. проводили розкопки К. Ставровський (1870-ті рр.), М.Біляшівський (1880-ті рр.), В.Хвойка (1894–97), Д.Щербаківський (1898), С.Магура (1928–29, 1932–33), В.Козловська (1939–40), В.Богусевич (1948), В.Харламов (1977), С.Климовський і І.Мовчан (1999), С.Климовський (2005). З. г. має статус пам’ятки містобудування національного значення, входить в охоронну археологічну зону. Потужність культурного шару – до 2 м.

Назву "Замкова гора" вживають з кінця 20 ст. Назва "Киселівка" (на честь А.Киселя, початково у формі "Киселева гора") відома з середини 17 ст., "Фролівська гора" – з середини 19 ст. Спроби ототожнити З. г. з літописною Хоривицею (див. Щек і Хорив) або з горою, на якій "сидів" легендарний Кий, непереконливі.

дата публікації: 2021 р.
остання редакція: 2021 р.

Література:
  1. Толочко П.П. Історична топографія стародавнього Києва. К., 1970
  2. Проценко Л.А. Історія київського некрополя. К., 1995
  3. Зоценко В. Скандинавские древности и топография Киева «дружинного» периода. В кн.: Ruthenica. T. II. К., 2003
  4. Крайня О.О. Некрополь Києво-Вознесенського Флорівського жіночого монастиря. В кн.: Лаврський альманах: Києво-Печерська лавра в контексті української історії та культури. Вип. 9. К., 2003
  5. Климовский С.И. Замковая гора в Киеве: пять тысяч лет истории. К., 2005
  6. Климовський С. Перспективи досліджень і нові знахідки на Замковій горі Києва. В кн.: Історико-географічні дослідження в Україні. Вип. IX. К., 2006
  7. Дегтярьов М., Крайня О. Флорівський (Вознесенський) жіночий монастир. В кн.: Звід пам’яток історії та культури України. Київ. Ч. 1, кн. 3. К., 2011
  8. Комар А.В. Киев и Правобережное Поднепровье. В кн.: Русь в IX–X веках: археологическая панорама. М.–Вологда, 2012
  9. Козубовський Г. Празькі гроші з контрамарками-гербами німецьких міст у Східній Європі. В кн.: Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Генеалогія та геральдика. № 19. К., 2011
  10. Капустін К. Археологічні дослідження Литовського замку (2015)


Посилання:
  • БІЛЯШІВСЬКИЙ МИКОЛА ФЕДОТОВИЧ
  • БРОНЗОВИЙ ВІК
  • ДНІПРО
  • ГРІШ ПРАЗЬКИЙ
  • ХЕРСОНЕС ТАВРІЙСЬКИЙ
  • ХВОЙКА ВІКЕНТІЙ ВЯЧЕСЛАВОВИЧ
  • КИЙ
  • КИЄВО-ФЛОРІВСЬКИЙ СВЯТО-ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ 1819–1919
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • КИЇВСЬКИЙ ЗАМОК
  • КИСІЛЬ АДАМ ГРИГОРОВИЧ
  • МИЛОГРАДСЬКА КУЛЬТУРА
  • ПОДІЛ, НИЖНЄ МІСТО
  • РАЙКОВЕЦЬКА КУЛЬТУРА
  • ЩЕРБАКІВСЬКИЙ ДАНИЛО МИХАЙЛОВИЧ
  • ЩЕК І ХОРИВ
  • СТАРОКИЇВСЬКЕ ГОРОДИЩЕ
  • ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА
  • ВОЛОДИМИРА МІСТО
  • ВОЛОДИМИР ОЛЬГЕРДОВИЧ
  • ЗАРУБИНЕЦЬКА КУЛЬТУРА

  • Пов'язані терміни:
  • ХВОЙКА ВІКЕНТІЙ ВЯЧЕСЛАВОВИЧ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА ОБЛОГА 1658
  • КИЇВСЬКИЙ СВЯТО-ФЛОРІВСЬКИЙ ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • КИСЕЛІВКА
  • КИЗИМ БОГДАН
  • МАГУРА СИЛЬВЕСТР СИЛЬВЕСТРОВИЧ
  • СТАРОКИЇВСЬКЕ ГОРОДИЩЕ
  • ТОЛОЧКО ПЕТРО ПЕТРОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)