|
Бібліографічне посилання: Герасимова Г.П.
ЗАКЛИНСЬКИЙ Роман Гнатович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Zaklynsky_R (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці
ЗАКЛИНСЬКИЙ РОМАН ГНАТОВИЧ
|
ЗАКЛИНСЬКИЙ Роман Гнатович (псевд. і криптоніми – Іван Гінза, Р.З., Роз., Ром. З., Ром. Закл.; 18.04.1852–20.03.1931) – письменник, літературознавець, педагог, мемуарист, культ.-просвітницький діяч. Старший брат К.Г.Заклинського. Батько Б.Заклинського, Р.Р.Заклинського й К.Р.Заклинського (мав 8 синів). Н. в с. Мариямпіль (нині село Галицького р-ну Івано-Франк. обл.). Середню освіту отримав у Станіславській г-зії. Закінчив Львів. ун-т (1885). Викладав у Львів. та Станіславській учительських семінаріях (1891–1912). Літ. діяльність почав як поет (рукопис "Пісні Романа Нечекая", 1866). Вів фольклорно-етногр. нотатки (зафіксовані в його "Записнику" 1868–70). Автор статей із проблем освіти і виховання молоді в газетах "Діло", "Газета шкільна", "Шкільна часопись", "Ognisko domowe" (польс. мовою) та ін., "Спомину про закладини філії “Просвіти” в Станіславі", кількох підручників. Домігся відкриття в м. Станіслав (нині м. Івано-Франківськ) укр. г-зії (1900) та книгарні. Чл.-засн. Рус. пед. т-ва, секретар Гол. управи "Рідної школи" (див. "Рідна школа"), бібліотекар "Просвіти" (див. Просвіти) у Львові. 1905 передав свою б-ку студентському самоосвітньому гурткові в Станіславі. Дослідження З. про "Слово о полку Ігоревім" (1906) було високо оцінене І.Франком. Дослідник творчості Ю.Федьковича, автор споминів про нього (1901), а також про П.Ніщинського (1903) та І.Нечуя-Левицького (1928). Був особисто знайомий з Б.Грінченком, О.Маковеєм, М.Павликом і листувався з ними. Від 1912 жив у с. Крушине на Львівщині. П. у с. Крушине. Архів З., який зберігається у ЛНБ ім. В.Стефаника (ф. 48), містить чимало неопубл. історико-літ. розвідок ("Міжнародні відносини Австрії, Угорщини до північносхідних держав Європи", "Заклинський Корнило", "Про Закарпаття", "Хто був автором “Народних оповідань” Марка Вовчка ", "Про Желехівського Євгена, вчителя в Станіславі", "Бандитизм на Угорській Руси" та ін.), а також "Фамілійні спогади" й "Щоденник". | дата публікації: 2005 р.
Праці: - Зверята шкодні і пожиточні в господарстві. Львів, 1879
- Географія Русі, ч. 1: Русь Галицька, Буковинська і Угорська. Львів, 1887
- З нашої етнографії. Бойки, гуцули, лемки. Львів, 1887
- Руський буквар для народних шкіл. Львів, 1887
- Про живооплоти і ліси. Львів, 1891
- Наше лихолетє: Історичні оповідання. Львів, 1892
- Чи можна Федьковича Косованом звати? (Слово в обороні правди). Львів, 1895
- Спомини про Федьковича. "ЛНВ", 1901, т. 13, кн. 2
- Спомини про Петра Ніщинського. Там само, 1903, т. 22, ч. 2
- За слідами Федьковича: Записки з прогульки по Буковині. Там само, 1905, т. 31, 32, ч. 2
- Пояснення одного темного місця в "Слові о полку Ігоревім". "ЗНТШ", 1906, т. 71, кн. 3
- Те саме: окреме вид. Львів, 1906
- Українські кольонії. Коломия, 1919.
Література: - Качкан В. Українське народознавство в іменах, ч. 1. К., 1994
- Його ж. Незнищенне древо Заклинських. "Дзвін", 1994, № 4
- Його ж. Хай святиться ім'я твоє.., ч. 1. Чернівці, 1994
- Полєк В. та ін. Відомі педагоги Прикарпаття: Бібліографічний покажчик, т. 1. Івано–Франківськ, 1997.
|
Посилання:ДІЛО
ФЕДЬКОВИЧ ЮРІЙ АДАЛЬБЕРТОВИЧ
ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
ГРІНЧЕНКО БОРИС ДМИТРОВИЧ
ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
ЛЬВІВ
МАКОВЕЙ ОСИП СТЕПАНОВИЧ
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН СЕМЕНОВИЧ
НІЩИНСЬКИЙ ПЕТРО ІВАНОВИЧ
ПАВЛИК МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
ПРОСВІТА (1868–1939)
РІДНА ШКОЛА
СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ
ЗАКЛИНСЬКИЙ БОГДАН РОМАНОВИЧ
ЗАКЛИНСЬКИЙ КОРНИЛО ГНАТОВИЧ
ЗАКЛИНСЬКИЙ КОРНИЛО РОМАНОВИЧ
ЗАКЛИНСЬКИЙ РОСТИСЛАВ РОМАНОВИЧ
Пов'язані терміни:ЗАКЛИНСЬКИЙ БОГДАН РОМАНОВИЧ
ЗАКЛИНСЬКИЙ КОРНИЛО ГНАТОВИЧ
ЗАКЛИНСЬКИЙ КОРНИЛО РОМАНОВИЧ
ЗАКЛИНСЬКИЙ РОСТИСЛАВ РОМАНОВИЧ
(тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)
|