ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВЕНЕЦІАНОВ ОЛЕКСІЙ ГАВРИЛОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Усенко П.Г. ВЕНЕЦІАНОВ Олексій Гаврилович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Venetsianov_O (останній перегляд: 29.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВЕНЕЦІАНОВ ОЛЕКСІЙ ГАВРИЛОВИЧ

ВЕНЕЦІАНОВ Олексій Гаврилович (18(07).02.1780–16(04).12.1847) – художник, чиновник, видавець, педагог, поміщик, "живописець Його Імператорської Величності" (1830). Син ніжин. купця, грека Гаврили Венеціанова (Венеціано) та його дружини Ганни (1794 Венеціанови були внесені до родовідної книги дворян Черніг. губ.). Н. в м. Москва. Навч. в пансіоні, 3 роки служив креслярем, а на поч. 19 ст., переїхавши до Санкт-Петербурга, – пом. землеміра й землеміром у канцелярії гол. дир. пошт Д.Трощинського, у відомстві держ. маєтностей, лісовому департ. Уроки живопису брав у В.Боровиковського (1825 став одним із його спадкоємців, 1826 завершив розпочату ним роботу над образами для церкви Харків. ун-ту). Видавав час. "Журнал карикатур на 1808 год в лицах", який на третьому числі був заборонений імп. Олександром I за сатиричну гравюру "Вельможа".

1811 за автопортрет удостоєний звання "призначеного" (канд. в акад.), а за портрет інспектора петерб. Акад. мист-в К.Головачевського (з трьома юними вихованцями) – звання акад. Під час Війни 1812 малював карикатури на галоманів, побутові й батальні сценки. 1818 став чл. т-ва заснування уч-щ за методом взаємонавчання. 1819 пішов у відставку зі служби, придбав маєток у Тверській губ., організував творчу майстерню молодих художників, у т.ч. кріпаків. Доброчинно підтримував нужденних митців. Серед учнів – М.Єрассі, Г.Ковальков (Михайлов), Є.Крендовський, 0А.Мокрицький, Л.Плахов, Г.Сорока, О.Тиранов. Узяв участь у викупі з кріпацтва Т.Шевченка.

Працював у різних жанрах, зокрема з істор. тематики. Автор портретів М.Гоголя, М.Карамзіна, в.Кочубея, Ф.Прокоповича та ін. Нагороджений орденом св. Володимира 4-го ст.

П. у с. Поддуб'є Вишнєволоцького пов. Тверської губ., випавши з візка, понесеного кіньми.

Твори в. зберігаються в музеях С.-Петербурга (Ермітаж, Російський музей), Москви (Третьяковська галерея, музей-панорама Бородінської битви), а також у Львів. картинній галереї, Дніпроп. й Одес. худож. музеях тощо.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Венецианов в письмах художника и воспоминаниях современников. М.–Л., 1931
  2. Савинов А.Н. Алексей Гаврилович Венецианов. М., 1955; Машковцев Н.Г. Гоголь в кругу художников. М., 1955
  3. Дневник художника А.Н. Мокрицкого. М., 1975
  4. Алексей Гаврилович Венецианов: Статьи. Письма. Современники о художнике. Л., 1980
  5. Леонтьева Г.К. А.Г.Венецианов. Л., 1989
  6. Гарцман Ш.М. Венеціанов. В кн.: Мистецтво України, т. 1, К., 1995
  7. Тира Н., Шоходько в. Олексій Гаврилович Венеціанов. В кн.: Греки в Ніжині, вип. 2. К., 2001.

Посилання:
  • БОРОВИКОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ЛУКИЧ
  • ГОГОЛЯ МИКОЛИ ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНІ МУЗЕЇ
  • КАРАМЗІН МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ
  • МОСКВА
  • ОЛЕКСАНДРОПОЛЬСЬКИЙ КУРГАН
  • ПРОКОПОВИЧ ФЕОФАН
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • ТРОЩИНСЬКИЙ ДМИТРО ПРОКОПОВИЧ (
  • ВІЙНА 1812 Р.

  • Пов'язані терміни:
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • СОШЕНКО ІВАН МАКСИМОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)