ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ВЕЛЬБАРСЬКА КУЛЬТУРА

  Бібліографічне посилання: Магомедов Б.В. ВЕЛЬБАРСЬКА КУЛЬТУРА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Velbarska_k-ra (останній перегляд: 19.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВЕЛЬБАРСЬКА КУЛЬТУРА

ВЕЛЬБАРСЬКА КУЛЬТУРА Названа за місцем розташування могильника у Мальборку-Вельбарку (нім. Willenberg) біля гирла р. Вісла. Iснувала протягом ранньорим. (любовідзька фаза), пізньорим. та поч. гунської доби (цецельська фаза). Сформувалася у Польс. Помор'ї на основі к-ри прибульців із Скандинавії, місц. оксивської та елементів ястрофської к-р. На тер. Польщі була відома як гото-гепідська або східнопоморсько-мазовецька, її вважали за пізній етап оксивської к-ри; подібні пам'ятки в Україні та Білорусі називають "тип Брест–Трішин–Дитиничі". В поширенні пам'яток в.к. прослідковуються певні тенденції: кількість пам'яток, що датуються часом після 2-ї пол. 2 ст., у Прибалтиці зменшується. Одночасно вони поширюються на пд. сх. в область пшеворської культури і набувають деяких її рис. У 2-й пол. 3 ст. на Волині з'являються нові переселенці й пам'ятки в.к. – Дитиничі, Дерев'яне, Ромош, Загаї II, які існували до кінця рим. доби. У 2-й третині 3 ст. на основі в.к. і деяких місц. к-р в лісостепу Правобережної України та Молдові формується черняхівська культура.

Для пам'яток в.к. властиві наземні та заглиблені житла, біритуальний поховальний обряд (ямні та урнові кремації, інгумації з пн. орієнтуванням померлих); у Польщі трапляються кургани з використанням каміння. У могилах зазвичай відсутня зброя і взагалі – вироби з заліза. У поховальному обряді ранніх могильників Волині присутні риси пшеворської к-ри. Ліпний посуд в.к. складають горщики, зокрема з увігнутим до середини краєм, лисковані миски, вази, глечики, келихи. В пізньорим. період з'являється невелика кількість гончарної кераміки. Деталі одягу, прикраси, побутові речі належать до центр.- європ. типів. У похованнях цецельської фази залишки вбрання звичайно обмежуються фібулами та пряжками, в раніших – частіше трапляються браслети, шпильки, шийні гривни. Носіями в.к. вважають племена готів та гепідів.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Кухаренко Ю.В. Могильник Брест–Тришин. М., 1980
  2. Wolągiewicz R. et al. Kultury oksywska i wielbarska. В кн.: Prahistoria Ziem Polskich, t. 5. Wrocłzaw, 1981
  3. Козак Д.Н. Етнокультурна історія Волині (I ст. до н.е. – IV ст. н.е.). К., 1992
  4. Wolągiewicz R. Ceramika kultury wielbarskiej między Baltykiem a Morzem Czarnym. Szczecin, 1993.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ЧЕРНЯХІВСЬКА КУЛЬТУРА
  • ДИТИНИЧІ
  • ГОТИ
  • ПШЕВОРСЬКА КУЛЬТУРА
  • ВОЛИНЬ

  • Пов'язані терміни:
  • ЧЕРНЯХІВСЬКА КУЛЬТУРА
  • ДИТИНИЧІ
  • ГЛЕВАХА
  • ГОТИ
  • КОЗАК ДЕОНІЗІЙ НИКОДИМОВИЧ
  • ЛЕПЕСІВКА, АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА
  • СЛОВ’ЯНИ (ДАВНІ). ЧАСТИНА 2
  • ЗАГАЇ, АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА
  • ЗАЛІЗНИЙ ВІК
  • ЖУРАВКА, АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)