ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РИБАЛКО ПАВЛО СЕМЕНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Першина Т.С. РИБАЛКО Павло Семенович [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Rybalko_P (останній перегляд: 29.03.2024)
РИБАЛКО ПАВЛО СЕМЕНОВИЧ

РИБАЛКО Павло Семенович (04.11(23.10).1894–28.08.1948) – рад. воєначальник, маршал бронетанк. військ (1 червня 1945). Двічі Герой Рад. Союзу (17 листопада 1943 і 6 квітня 1945). Н. в с. Малий Вистороп (нині село Лебединського р-ну Сум. обл.). Із 13-ти років почав працювати. 1914 призваний у рос. армію. Учасник Першої світової війни, рядовий. У грудні 1917 вступив у Червону гвардію, у РСЧА – із 1919. У РКП(б) – із 1919. У громадян. війну 1918–22 був комісаром полку та бригади Першої Кінної армії, воював на Південному фронті, Південно-Західному фронті, потім – на Зх. фронті з білогвардійцями і поляками. Наприкінці 1920 – на поч. 1921 боровся зі збройними формуваннями Н.Махна. Закінчив курси вдосконалення вищого начскладу (1926 і 1930), Військ. академію ім. М.Фрунзе (1931–34). 1926–31 – командир ескадрону, командир і комісар дивізіону, командир і комісар козачого полку і тимчасово в. о. командира кавалерійс. бригади, командир і комісар кавалерійс. полку. 1934–36 – військ. радник у Китаї, 1936–37 – пом. командира гірськокавказ. д-зії. Із червня 1937 по жовтень 1940 – військ. аташе в Польщі та Китаї, потім – на викладацькій роботі. Учасник Великої Вітчизн. війни Рад. Союзу 1941–45 із травня 1942. У травні–липні 1942 – заст. командуючого 5-ю танк. армією; у липні–жовтні 1942 – командуючий 5-ю танк. армією. Із жовтня 1942 – командуючий 3-ю танк. армією, із травня 1943 по квітень 1946 – командуючий 3-ю гвард. танк. армією Ставки Верховного головнокомандування, потім – у складі Брянського фронту, Південно-Західного фронту, Центрального фронту, Воронезького фронту, Першого Білоруського фронту, Першого Українського фронту. Генерал-майор (4 червня 1940), генерал-лейтенант (18 січня 1943), генерал-полковник (30 грудня 1943). Війська під командуванням Р. брали участь у Сталінградській битві 1942–1943, Острогозько-Россошанській наступальній, Харківській наступальній 1943 (із 2 лютого по 3 березня), Харківській оборонній 1943 (4–25 березня) операціях, Орловській стратегічній наступальній операції 1943, Курській битві 1943, Київській наступальній операції 1943 (3–13 листопада), Київ. оборонній операції 1943 (13 листопада – 22 грудня), Житомирсько-Бердичівській наступальній операції 1943–1944 (із 24 грудня 1943 по 14 січня 1944), Проскурівсько-Чернівецькій наступальній операції 1944 (із 4 березня по 17 квітня), Львівсько-Сандомирській наступальній операції 1944 (із 13 липня по 29 серпня), Нижньосилезькій, Верхньосилезькій наступальних операціях 1945, Берлінській наступальній операції 1945 і Празькій наступальній операції 1945. За успішні бойові дії війська, якими командував Р., 22 рази були відзначені в наказах Верховного головнокомандуючого. За вміле кер-во армією в битві під Курськом (нині місто в РФ) і Київ. наступальній операції 1943, успішне форсування Дніпра Р. було присвоєно звання Героя Рад. Союзу. Вдруге цим званням Р. відзначений за бойові заслуги військ під його командуванням на завершальному етапі війни в Берлінській і Празькій наступальних операціях 1945 і за особистий героїзм. Із квітня 1946 по квітень 1947 – 1-й заст. командуючого, а з квітня 1947 по серпень 1948 – командуючий бронетанк. і механізованими військами Рад. армії.

Нагороджений 2-ма орденами Леніна, 3-ма орденами Червоного Прапора, 3-ма орденами Суворова 1-го ст., орденами Кутузова 1-го ст., Богдана Хмельницького 1-го ст., медалями, а також іноз. орденами.

П. у м. Москва.

Бронзові погруддя Р. встановлені в с. Малий Вистороп і в Празькому пантеоні.


Література:
  1. Миронов Г. Маршал бронетанковых войск П. Рыбалко. В кн.: Полководцы и военачальники Великой Отечественной [вып. 1]. М., 1971
  2. Дважды Герои Советского Союза. М., 1973
  3. Герои огненных лет, кн. 3. М., 1978
  4. Гриченко И.Т., Головин Н.М. Подвиг: Документальные очерки о Героях Советского Союза. Х., 1983
  5. Мельников С.И. Маршал Рыбалко. К., 1984
  6. Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь, т. 2. М., 1988
  7. Кузнецов И.И. Маршалы, генералы и адмиралы 1940 года. Иркутск, 2000
  8. Шеин Д.М. Танки ведет Рыбалко: Боевой путь 3-й гвардейской танковой армии. М., 2007.

Посилання:
  • БЕРЛІНСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1945 Р.
  • БРЯНСЬКИЙ ФРОНТ
  • ЧЕРВОНА ГВАРДІЯ
  • КУРСЬКА БИТВА 1943
  • КИЇВСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1943
  • ЛЬВІВСЬКО-CАНДОМИРСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944
  • МАХНО (МІХНЕНКО) НЕСТОР ІВАНОВИЧ
  • МОСКВА
  • ПЕРША КІННА АРМІЯ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПЕРШИЙ БІЛОРУСЬКИЙ ФРОНТ
  • ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФРОНТ
  • ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ФРОНТ
  • ПІВДЕННИЙ ФРОНТ 1918–1920
  • ПРОСКУРІВСЬКО-ЧЕРНІВЕЦЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944
  • СТАЛІНГРАДСЬКА БИТВА 1942–1943
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ФРОНТ
  • ВОРОНЕЗЬКИЙ ФРОНТ
  • ЖИТОМИРСЬКО-БЕРДИЧІВСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1943–1944

  • Пов'язані терміни:
  • ВИГНАННЯ ГІТЛЕРІВСЬКИХ ОКУПАНТІВ. ВОЄННІ ДІЇ 1943–1944
  • БУКРИНСЬКИЙ ПЛАЦДАРМ
  • КИЇВСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1943
  • ЛЮТІЗЬКИЙ ПЛАЦДАРМ
  • ПРАЗЬКЕ ПОВСТАННЯ 1945


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)