Бібліографічне посилання: Юренко С.П.
РУДИНСЬКИЙ Михайло Якович [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Rudynskyj_M (останній перегляд: 29.03.2024)
РУДИНСЬКИЙ МИХАЙЛО ЯКОВИЧ
РУДИНСЬКИЙ Михайло Якович (14(02).10.1887–23.06.1958) – археолог, музеєзнавець, пам'яткоохоронець. Д-р істор. н. (1948). Н. в м. Охтирка в сім'ї лікаря. 1905–07 навч. на історико-філол. ф-ті Петерб. ун-ту, 1910 закінчив історико-філол. ф-т Харків. ун-ту. Магістерська дис. на тему: "Дюнні стоянки енеолітичної доби в басейні Дніпра". 1910–12 – викладач Путивльської жін. г-зії, 1912–15 – Київ. комерційного уч-ща, 1915–17 – Петрогр. комерційного уч-ща. Із квітня 1917 – викладач пед. курсів на Полтавщині. У серпні 1917 обраний головою пед. бюро Полтав. земства. Один із фундаторів К-ту охорони пам'яток у Полтаві, перший директор Полтав. худож. музею (1919), голова Полтав. бюро Укр. вчительської спілки. Розробив концепцію Укр. ун-ту в Полтаві, заснував час. "Нова школа". 1920 і 1921 був заарештований ВУЧК. Із політ. мотивів звільнений з посади директора Центр. пролетарського музею Полтавщини. 1924 переїхав до Києва, де працював зав. відділу шиття і тканин Лаврського музею, співробітником Кабінету антропології та етнології імені Ф.Вовка при ВУАН. Член Всеукраїнського археологічного комітету (1924), вчений секретар його президії (1925–29), із 1930 – професор Укр. ін-ту історії матеріальної к-ри (1930–33). У березні 1934 Р. заарештовано і вислано до Архангельської обл. РСФРР. 1938–44 працював у Вологодській облспоживспілці, краєзнавчому музеї у м. Вологда (нині місто в РФ). Із 1944 – у Києві. До кінця життя працював у Ін-ті археології АН УРСР: наук. співробітником, зав. відділу первісної археології, вченим секретарем. Докторська дис. на тему: "Дослідження і матеріали по археології УРСР" (1948). Наук. пріоритетом Р. була первісна археологія. У 1920–50-ті рр. дослідив низку пізньопалеолітичних, мезолітичних, неолітичних, трипільських пам'яток на Лівобережжі, старожитності палеоліту Криму, Поділля. Організував діяльність Дніпробудівської експедиції Наркомосвіти України (1928–32), вивчав комплекс Кам'яна Могила в Приазов'ї, що його зусиллями став держ. заповідником. П. у м. Київ. Реабілітований у червні 1989. Бібліогр.: Михайло Якович Рудинський (1887–1958): Бібліографічний покажчик. Полтава–К., 2001. |
Праці: - Архітектурне обличчя Полтави. Полтава, 1919 (перевид. – 1992)
- Дюнні стадії неолітичної доби з побережжя р. Ворскла. Полтава, 1919
- До питання про культури "мезолітичної доби" на Вкраїні. "Антропологія" (К.), 1928, № 1
- Кам'яна Могила (корпус наскельних рисунків). К., 1961.
Література: - Шовкопляс И.Г. М.Я. Рудынский (1887–1958). В кн.: Краткие сообщения института археологии АН УССР, вып. 8. К., 1959
- Нестуля О. Невтомний дослідник пам'яток України (М.Я. Рудинський). В кн.: Репресоване краєзнавство. К.–Хмельницький, 1991
- Часопис, присвячений пам'яті М.Я. Рудинського (1887–1958). "Археологічний літопис Лівобережної України", 2002, ч. 2; 2003, ч. 1
- Нестуля О.О. Михайло Якович Рудинський. В кн.: Зневажена Кліо. К., 2005
- Пудовкіна А.С. Подільські студії М.Я. Рудинського у міжвоєнний період. В кн.: Матеріали ХIII Подільської історико-краєзнавчої конференції. Кам'янець-Подільський, 2010.
|