ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РАХІВ

  Бібліографічне посилання: Кобаль Й.В. РАХІВ [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Rakhiv_mst (останній перегляд: 29.03.2024)
РАХІВ

РАХІВ – місто Закарпатської області, райцентр. Розташов. на р. Тиса (прит. Дунаю) у вузькій улоговині між горами на висоті 430 м над рівнем моря. Населення бл. 17 тис. осіб (2010).

Населений пункт Raho Mezev (угор. Поле Раго) вперше згадується 1477. Назва походить від потічка Raho, який вперше згадується 1373. Перший відомий власник поселення – Янош Форінтверив із м. Бая-Маре (нині в Румунії). 1572 Р. фігурує серед п'яти "русинських" населених пунктів, які герм. імп. Максиміліан II Габсбург заклав за 5 тис. форинтів Михаю Біроді. 1593 тут відкрили поклади солі, які через 2 роки почали розробляти на шахтах. 1667 Р. перейшов у власність трансильванської казни (див. Трансильванське князівство). Із 1672 – частина Бичківської домінії (адміністративно-госп. одиниці), яка з 1702 перейшла у володіння держ. казни імперії Габсбургів. Населений пункт до кінця 19 ст. поділявся на 2 частини: Рахів-Бичків (найдавніша частина міста) і Рахів-Окно (або Рахів-Шахта), який виник наприкінці 16 – у 1-й пол. 17 ст. на правому березі Тиси в районі соляних шахт. У серед. 19 ст. обидві частини Р. фігурують в описах як русинсько-німецькі населені пункти з домінуванням укр. етнічного елементу. 1895 через Р. пройшла залізниця Сігет (нині м. Сігету-Мармацієй, Румунія) – Станіславів (нині м. Івано-Франківськ).

У чехословац. період (1919–39) Р. став центром округу. 1929 населення Р. становило 6,9 тис. осіб. На г. Думен був відкритий туристичний притулок, в якому в часи Карпатської України (кінець 1938 – середина березня 1939) утримували противників укр. д-ви. Із середини березня 1939 належав Угорщині. 16 жовтня 1944 Р. здобули рад. війська, і він перейшов під контроль СРСР (див. Закарпатська Україна 1944–1946). 1947 почалося буд-во першого на Закарпатті великого підпр-ва з вир-ва картону.

Місто з 1958.

Р. у рад. час, як і в довоєнний період, був важливим туристичним центром.

Сучасний Р. – популярний туристично-рекреаційний осередок, центр закарпат. Гуцульщини. Розвинені деревообробна промисловість, нар. художні промисли. У місті – центр. садиба Карпатського біосферного заповідника з музеєм екології гір та природокористування Карпат.

У Р. народився літературознавець-славіст Ш.Бонкало (псевд. – О.Рахівський; 1880–1959).


Література:
  1. Vályi A. Magyarország leirása. Pest, 1799, III
  2. Csánki D. Hunyadiak kora. VI kötet. Budapest, 1890
  3. Beskid K.M. Maramoros 1919–1929. Užhorod, 1929
  4. Bakács I.Y. A kincstár мáramorosi bocskai uradalmának helyzete a XVII–XVIII század fordulóján. В кн.: A gróf Kleberberg Kuno Мagyar Történetkutató Intézet Évkönyve. IV. Budapest, 1934
  5. Bélay M. Maramoros megye. Budapest, 1944
  6. ІМіС УРСР. Закарпатська область. К., 1969
  7. Молдавчук В.С., Гафияк Н.И. Рахов: Путеводитель. Ужгород, 1983
  8. Місто в географічному центрі Європи. Рахів, 1997.

Посилання:
  • БОНКАЛО ШАНДОР
  • ГУЦУЛЬЩИНА
  • ГАБСБУРГИ
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
  • КАРПАТСЬКА УКРАЇНА
  • СРСР, СОЮЗ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК
  • ТРАНСИЛЬВАНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА 1944– 1946

  • Пов'язані терміни:
  • БОРКАНЮК ОЛЕКСА ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • БРАЩАЙКИ
  • ГУЦУЛЬСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ГУЦУЛИ
  • КАРПАТСЬКА СІЧ, ОРГАНІЗАЦІЯ НАРОДНОЇ ОБОРОНИ КАРПАТСЬКА СІЧ
  • КАРПАТСЬКО-УЖГОРОДСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944
  • КУЩИНСЬКИЙ АНТІН
  • ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА
  • РЕФОРМАТСЬКІ ЦЕРКВИ
  • СХІДНОКАРПАТСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944
  • ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)