|
Бібліографічне посилання: Зашкільняк Л.О.,
Ясь О.В.
ЛОВМЯНСЬКИЙ Генрик [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Lovmyansky_Genryk (останній перегляд: 28.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці
ЛОВМЯНСЬКИЙ ГЕНРИК
|
ЛОВМЯНСЬКИЙ Генрик (Łowmiański Henryk; 22.08.1898–04.09. 1984) – польс. історик-медієвіст. Професор (1932), дійсний член Польс. АН (1956). Н. в с. Даугудзі Вількомірського пов. (нині с. Даугуджяй, Литва). Навч. в середніх школах м. Вільно (нині м. Вільнюс) і Чернігова (з 1915). Деякий час був студентом історико-філол. ф-ту Київ. ун-ту. 1924 закінчив гуманітарний ф-т Віленського ун-ту, отримав там ступінь д-ра за дис. "“Wchody” miast litewskich" ("“Уходи” литовських міст"). 1925–26 поглиблював свої знання у Франції, в Паризькому ун-ті. Наступні роки присвятив наук. дослідженням з давньої історії Литви. Розпочав роботу асистентом Віленського ун-ту (нині Вільнюський університет), 1929–32 займав посаду архівіста в Архіві м. Вільно. Після успішної габілітації (1932), присвяченої виникненню Литов. д-ви, посів кафедру історії Сх. Європи Віленського ун-ту. 1938 здобув звання надзвичайного професора і чл.-кор. Польс. академії знань (Polska Akademia Umiejętności). Досліджуючи процеси формування сусп-ва і засад Литов. д-ви, а також проблеми середньовічної історії Польщі, розглядав їх у поєднанні госп., політ. та соціально-культ. явищ і в широкому контексті взаємин балт. та слов'ян. народів. Доводив тезу про високий рівень розвитку міської к-ри Великого князівства Литовського. В роки Другої світової війни мешкав у Вільнюсі, працював у місц. архіві (з 1943). 1945, по завершенні війни, в рамках "обміну населенням" між Польщею і СРСР виїхав спочатку до Лодзі, а потім – до Познані, став завідувати там кафедрою історії Сх. Європи Познанського ун-ту Адама Міцкевича (з 1951 – кафедра історії СРСР). Невдовзі очолив Ін-т історії цього ж ун-ту (займав цю посаду до 1968). Одночасно працював кер. Відділу історії феодальної Польщі в Ін-ті історії Польс. АН (1953–62). Будучи обраним чл.-кор. (1952) і дійсним членом Польс. АН (1956), очолював Комісію істориків Польщі та СРСР. Був членом багатьох польс. та іноз. наук. товариств. Досліджував давню історію слов'ян. народів та їхні взаємини між собою і з сусідами. Опублікував фундаментальну міждисциплінарну працю "Початки Польщі: З історії слов'ян в I тисячолітті н. е." (у 6-ти т. і 7-ми кн., 1963–85), узагальнивши в ній тогочасний стан вивчення ранньої історії слов'ян. народів. Написав низку книжок і статей з історії релігії та к-ри слов'ян, екон. стосунків у добу середньовіччя, міжслов'ян. взаємин. Відстоював думку про високий рівень розвитку к-р народів Сх. Європи, заперечував норманську теорію походження державності (див. Норманська проблема). У низці праць розглянув деякі питання давньої історії України, зокрема генезису Київської Русі, проблематики Червенських градів і Волині, передумов Переяславської ради 1654, висвітлював їх на ґрунті істор. джерел. Мав численні держ. нагороди і відзнаки. Загинув у Познані на вулиці внаслідок нещасного випадку, похований поряд із дружиною на цвинтарі в Жегові (Rzegów) в околицях Лодзі (усі в Польщі). | дата публікації: 2009 р.
Праці: - Witold, wielki ksiąźęlitewski. Wilno, 1930: Studja nad początkami społeczeństwa i państwa litewskiego. Wilno, 1931–32
- Prusy pogańskie: Rozprawa z pracy zbiorowej: "Dzieje Prus Wschodnich". Toruń, 1935
- Podstawy gospodarcze formowania się państw słowiańskich. Warszawa, 1953
- Zagadnienie roli Normanów w genezie państw słowiańskich. Warszawa, 1957
- История СССР в историографии народной Польши. "История СССР", 1960, № 1 (у співавт.)
- Początki Polski: Z dziejów Słowian w I tysiącleciu n. e., t. 1–6. Warszawa, 1963–85
- Взаимные отношения Польши и Руси в средние века. "Советское славяноведение", 1967, № 3
- Geneza wielkiej Rewolucji Październikowej. Poznań, 1968
- Русы и руги. "Вопросы истории", 1971, № 9
- Русско-литовские отношения в XIV–XV вв. В кн.: Феодальная Россия во всемирно-историческом процессе. М., 1972
- О происхождении русского боярства. В кн.: Восточная Европа в древности и средневековье. М., 1978
- Studia nad dziejami Wielkiego Księstwa Litewskiego. Poznań, 1983
- Русь и норманны. М., 1985
- Владимир Терентьевич Пашуто как историк-медиевист. В кн.: Древнейшие государства на территории СССР: Материалы и исследования. 1987 г. М., 1989
- Prusy. Litwa. Krzyźacy. Warszawa, 1989
- Zaludnienie państwa litewskiego w wieku XVI: zaludnienie w roku 1528. Poznań, 1998
- Polityka Jagiellonów. Poznań, 1999
- Религия славян и ее упадок (VI–ХII вв.). СПб., 2003.
Література: - Studia Historica. W 35-lecie pracy naukowej Henryka Łowmiańskiego. Warszawa, 1958
- Пашуто В.Т. Труды польского академика Г.Ловмяньского по истории Литвы, Руси и славянства. "Вопросы истории", 1959, № 10
- Antonovycz M. Comparative the Earliest Slavic Chronicles. "The New Review", 1965, no. 5
- Słowianie w dziejach Europy (w 75-lecie urodzin i 50-łecie pracy naukowej Profesora Henryka Łowmiańskiego). Poznań, 1974
- Profesor Henryk Łowmiański. Życie i dzieło. Poznań, 1995
- Vilnius University, 1579–2004. Vilnius, 2004.
|
Посилання:ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
ЧЕРВЕНСЬКІ ГРАДИ
ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
НОРМАНСЬКА ПРОБЛЕМА
ПЕРЕЯСЛАВСЬКА РАДА 1654
СРСР, СОЮЗ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК
ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
ВІЛЬНЮС
ВІЛЬНЮСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВОЛИНЬ
Пов'язані терміни:КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
НОРМАНСЬКА ПРОБЛЕМА
СИНЄВОДСЬКА БИТВА 1362
ВІЛЬНЮСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВОЛОДИМИР СВЯТОСЛАВИЧ СВЯТИЙ
(тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)
|