|
Бібліографічне посилання: Усенко І.Б.
ЛИТВИНОВА (Литвинова-Бартош) Пелагея (Поліна) Яківна [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Litvinova_P_Ya (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці
ЛИТВИНОВА (ЛИТВИНОВА-БАРТОШ) ПЕЛАГЕЯ (ПОЛІНА) ЯКІВНА
|
ЛИТВИНОВА (Литвинова-Бартош) Пелагея (Поліна) Яківна (криптоніми Л-ва, П; 15(03).10. 1833–21(08).09.1904) – етнограф, письменниця, громад. діячка. Н. на х. Теребень (Теребенька Теребені) Глухівського пов. Черніг. губ. в родині дрібного землевласника, якому не вдалося підтвердити право на дворянство, титулярного радника Якова Яковича Бартоша. У деяких матеріалах про Л. місцем її народження називають м. Хмільник, де вона жила з батьками 1833–39. По лінії матері – Єлизавети Федорівни – походила зі знатного старшинського роду Туманських, онука Ф.Туманського. Рано залишилася без матері, а з 1848 – і без батька. Навч. спочатку в пансіоні Г.Серябрякової в містечку при Шостківському казенному пороховому заводі (нині м. Шостка), а потім, 1847–52, – у Єлизаветинському ін-ті для шляхетних дівчат у Москві. 1853 одружилася з 37-річним черніг. поміщиком Петром Олексійовичем Литвиновим, племінником О.М.Марковича. Жила в маєтку чоловіка в с. Богданове (нині у складі с. Полошки Глухівського р-ну Сум. обл.) під Глуховим. Народила 7 синів і 3 дочки. Особисто керувала їх вихованням і освітою. Від серед. 1860-х рр., коли діти підросли, мешкала за місцем їхнього навчання в Глухові, Новгороді-Сіверському, Ніжині, Києві й Москві. У Києві познайомилася з багатьма укр. діячами (переважно з кола Старої громади; див. Громади) – родинами Русових, Антоновичів, Лисенків, Старицьких, а також Б.Грінченком, Ф.Вовком та ін. Почала друкувати свої матеріали (однією з перших її публікацій була стаття зі спростуванням помилкових біографічних відомостей про Ф.Туманського в "Санкт-Петербургских ведомостях", 1875). Зацікавилася побутом і к-рою свого народу, стала одним із працівників дитячого притулку для дітей робітників і селян, відкрила приватну школу, сама написала для неї (за методом К.Ушинського) й видала абетку ("Азбука для народных школ. Составлена по звуковому методу для наглядного обучения", 1877). На поч. 1880-х рр. близько трьох років знімала для себе і двох синів квартиру в Глухові в будинку батьків майбутнього акад. М.Василенка (за спогадами самого М.Василенка, під її впливом він почав читати поетичні твори М.Некрасова, час. "Отечественные записки" та ін. суспільно-політ. видання). 1886, по смерті батькової сестри, успадкувала хутір у с. Землянка (нині село Глухівського р-ну), мешкала там до кінця своїх днів. Живучи переважно в провінції, вивчала нар. вірування, промисли і заняття (ткацтво, рибальство, кулінарію), збирала усну нар. творчість, писанки, рушники, плахти, візерунки народної вишивки тощо. Співпрацювала з київ. виданнями "Заря" і "Труд". Опублікувала кілька альбомів нар. візерунків та низку дописів, статей і споминів у час. "Киевская старина". Широку відомість набули її дослідження весільних обрядів і звичаїв, опубліковані 1900 у Львові за редакцією Ф.Вовка (на думку фахівців, вони і сьогодні не втратили свого наук. значення). Була обрана дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка, чл.-кор. Паризького антропологічного т-ва. Співпрацювала також з Рос. геогр. т-вом і петерб. "Вольным экономическом обществом" (для останнього, зокрема, досліджувала ведення сільс. госп-ва й готувала відповідні статистично-екон. описи сіл Богданове і Землянка). Допомагала М.Біляшівському в організації археол. розвідок у с. Богданове. Брала участь у роботі 12-го Археол. з'їзду в Харкові (1902). Передала багато експонатів зі своїх колекцій до петерб. і моск. музеїв. П. в с. Землянка. Похована там само на місц. цвинтарі. Її колекції, незавершені праці, рукописи і листування зберігаються нині у фондах Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Рильського НАН України, Інституту археології НАН України (листи до Ф.Вовка) та Національного музею історії України. | дата публікації: 2009 р.
Праці: - Ф.О. Туманский. "Санкт-Петербургские ведомости", 1875, № 218
- Азбука для народных школ. Составлена по звуковому методу для наглядного обучения. К., 1877
- Русские народные узоры, вып. 1: Малорусские узоры Черниговской и Полтавской губернии. К., 1877
- Южно-русский народный орнамент, вып. 1: Черниговской губернии Глуховский уезд: Узоры, вышиванья, тканья и рисованья. К., 1878 (2-ге вид., 1899)
- Сборник народных русских узоров для женских рукоделий. К., 1879
- Еще о старинных трактах или дорогах в Южной России. "Киевская старина", 1883, т. 5, № 3
- Криница – богиня плодородия у северян. Там само, 1884, т. 8, № 4
- Как сажали в старину людей старых на лубок. Там само, 1885, т. 12, № 6
- Как землянцы потеряли свою вольницу. Там само, 1886, т. 15, № 6
- Закрутки і заломи. Там само, 1899, т. 64, № 3
- Весільні обряди і звичаї у селі Землянці Глухівського повіту у Чернігівщині. В кн.: Матеріяли до українсько-руської етнольогії, т. 3. Львів, 1900
- Южно-русский народный орнамент, вып. 2: Черниговская губерния (уезды: Конотопский, Кролевецкий, Новгород-Северский и Стародубский). Х., 1902
- К истории основопрививания в Малороссии. "Киевская старина", 1904, т. 85, № 5, Очерк из жизни старосветских помещиков. Там само, 1904, т. 86, № 7–8
- Олійниця у селі Землянці Глуховського повіту на Чернігівщині. В кн.: Матеріяли до українсько-руської етнології, т. 6. Львів, 1905
- Малоросiйськi святки. "Наука i суспiльство", 1989, № 12
- Русские народные узоры. М., 2006.
Література: - Грушевський М.С. П. Литвинова-Бартош (некролог). "ЗНТШ", 1904, т. 62, кн. 6
- Спаська Ї. Пелагея Яківна Литвинова: Нарис її життя та праці за її рукописами та родинними документами. "Етнографічний вісник", 1928, кн. 7
- Василенко М.П. П.Я. Литвинова (післямова до статті І.Спаської). Там само
- Малинка О. Мої спогади про П.Я. Литвинову. Там само
- Литвинова-Соловйова В.О. Моя бабуся i етнограф Малинка. "Народна трибуна", 1992, № 24
- Терлецький В.В. Литвинова Пелагея Яківна. В кн.: Енциклопедія Сумщини, вип. 3. Суми, 1999
- Шудря Є. З життєпису дослідниці українських старожитностей XIX ст. (листування П.Литвинової з Ф.Вовком). "Народна творчість та етнографія", 1999, № 5–6
- Зайцева Н.О. Етнограф П.Я. Литвинова. В кн.: Збереження історико-культурних надбань Глухівщини: Матеріали першої науково-практичної конференції (18 квітня 2002 р.). Глухів, 2002
- Борисенко В.К. Пелагея Литвинова-Бартош: Доля народознавця. В кн.: Українки в історії. К., 2004
- П'ятаченко С.В. До народних джерел Сумщини: Навчальний посібник. Суми, 2004.
|
Посилання:БІЛЯШІВСЬКИЙ МИКОЛА ФЕДОТОВИЧ
ДВОРЯНСТВО
ГЛУХІВ
ГРІНЧЕНКО БОРИС ДМИТРОВИЧ
ГРОМАДИ
ІНСТИТУТ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ ТА ЕТНОЛОГІЇ ІМЕНІ М.РИЛЬСЬКОГО НАН УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ
ХАРКІВ
ХМІЛЬНИК, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
КИЇВ
КИЕВСКАЯ СТАРИНА
ЛЬВІВ
МАРКОВИЧ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ
МОСКВА
НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ
НІЖИН
НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ
ОТЕЧЕСТВЕННЫЕ ЗАПИСКИ
ШОСТКА, МІСТО СУМСЬКОЇ ОБЛ
ШОСТКІНСЬКИЙ КАЗЕННИЙ ПОРОХОВИЙ ЗАВОД
ТРУД - ГАЗЕТА (1881)
ТУМАНСЬКІ
ТУМАНСЬКИЙ ФЕДІР ОСИПОВИЧ
УШИНСЬКИЙ КОСТЯНТИН ДМИТРОВИЧ
ВАСИЛЕНКО МИКОЛА ПРОКОПОВИЧ
ВОЛЬНОЕ ЭКОНОМИЧЕСКОЕ ОБЩЕСТВО
ВОВК (ВОЛКОВ) ФЕДІР КІНДРАТОВИЧ
(тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)
|