ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КИЇВСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1943

  Бібліографічне посилання: Коваль М.В. КИЇВСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1943 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kyivska_nast_operaciya_1943 (останній перегляд: 29.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КИЇВСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1943

КИЇВСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1943. Здійснена військами Першого Українського фронту (до 20 жовт. – Воронезький фронт; команд. – ген. армії М.Ватутін) 3–13 листоп. Проводилася з метою визволення Києва. Захопивши в кін. верес. 1943 плацдарми на правому березі Дніпра, війська Червоної армії (див. Радянська армія) двічі протягом жовт. робили спроби пробитися до Києва. Гол. удар завдавався з пд., Букринського плацдарму, навколо якого було зосереджено 10 нім. д-зій, допоміжний – з пн., Лютізького плацдарму. Однак ці спроби виявилися безуспішними й коштували рад. військам бл. 240 тис. убитих солдатів і офіцерів. Тоді рішенням Ставки Верховного Головнокомандування гол. зусилля Воронезького фронту були переорієнтовані з Букринського на Лютізький плацдарм. Відповідно до цього плану із с. Великий Букрин (нині село Миронівського р-ну) у р-н с. Лютіж (нині село Вишгородського р-ну, обидва Київ. обл.) за кілька днів було таємно перекинуто частину військ, зокрема Третю гвардійську танкову армію. Для цього відповідні частини двічі переправлялися через Дніпро і здійснювали складні марш-маневри в умовах осіннього роздоріжжя. Перед початком наступу на Київ 1-й Укр. фронт мав 50 д-зій, до 7 тис. гармат і мінометів, 675 танків, бл. 700 літаків. На боці противника було 33 д-зії, бл. 400 танків і 665 літаків.

На початок операції радянські війська в цілому мали кількісну перевагу над противником, але не вирішальну, проте на напрямку гол. удару їхня перевага у танках та артилерії була багатократною. У свою чергу, нім. командування заздалегідь почало готувати Київ до тривалої оборони. Місто було розділене на три сектори, почалося спорудження опорних укріпрайонів. У наказі гол. командування групи армій "Південь" наголошувалося, що гарнізон повинен тримати оборону до останньої можливості, для цього мають бути використані всі резерви, у т. ч. людські. Готуючись до вуличних боїв, нім. командування 23 верес. віддало наказ відселити усіх киян за межі міста. 1 листоп. з р-ну Букринського плацдарму в напрямі на Київ перейшли у наступ 40-ва армія і Двадцять сьома армія (команд. – ген.-лейтенанти П.Жмаченко і С.Трофименко), які відволікли на себе частину сил ворога. Ранком 3 листоп. після потужної 40-хвилинної артилер. підготовки (зі щільністю гармат 300 на 1 км) з Лютізького плацдарму війська фронту, підтримувані з повітря авіацією, перейшли у наступ. На кінець дня Верховний Головнокомандувач Й.Сталін віддав наказ оволодіти столицею України не пізніше 5–6 листоп. Наступного дня в дію було введено 3-тю гвард. танк. армію (команд. – ген.-лейтенант П.Рибалко). Танки йшли в бій з увімкненими фарами під ревище сирен. Попереду рухався полк танк. тральщиків, уперше задіяних для знешкодження мінних полів. Подолавши опір противника, танк. колона перетнула шосе Київ–Житомир.

Побоюючись оточення, нім. командування стало спішно виводити з Києва війська. Але водночас, щоб не ослаблювати оборону, кинуло в бій свій резерв – дві танк. й одну моторизовануд-зії. Ніч з 5 на 6 листоп. стала вирішальною в битві за Київ. Прориваючи ворожу оборону, воїни 51-го стрілец. і 5-го гвард. танк. корпусів з боку Подолу, Святошина і Солом'янки пробилися до центру міста. На 4-ту годину ранку 6 листоп. опір противника в Києві було подолано остаточно. Тоді ж військ. рада 1-го Укр. фронту доповіла Верховному Головнокоманд., що місто визволене від гітлерівських загарбників, а війська продовжують стрімко розвивати наступ. 7 листоп. гітлерівців вибили з м. Фастів, а 13 листоп. був визволений Житомир. На цьому К.н.о завершилася. Рад. війська розгромили 12 піх., 2 танк. і 1 моторизовануд-зії противника, вбитими і пораненими гітлерівці втратили 124 тис. солдатів і офіцерів. Втрати рад. військ були набагато більшими: під час форсування Дніпра та боїв на київ. напрямку загинуло 417 тис. солдатів і офіцерів.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Гречко А.А. Освобождение Киева. М., 1973
  2. В битве за Киев: Воспоминания, очерки. К., 1983
  3. История Киева, т. 3, кн. 1. К., 1985.

Посилання:
  • БУКРИНСЬКИЙ ПЛАЦДАРМ
  • ДВАДЦЯТЬ СЬОМА АРМІЯ
  • ФАСТІВ, МІСТО КИЇВСЬКОЇ ОБЛ.
  • КИЇВ
  • ЛЮТІЗЬКИЙ ПЛАЦДАРМ
  • ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФРОНТ
  • ПІВДЕНЬ, ГРУПА АРМІЙ
  • ПОДІЛ, НИЖНЄ МІСТО
  • РАДЯНСЬКА АРМІЯ
  • РИБАЛКО ПАВЛО СЕМЕНОВИЧ
  • СТАЛІН ЙОСИФ ВІССАРІОНОВИЧ
  • ТРЕТЯ ГВАРДІЙСЬКА ТАНКОВА АРМІЯ
  • ВАТУТІН МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ
  • ВОРОНЕЗЬКИЙ ФРОНТ
  • ЖИТОМИР

  • Пов'язані терміни:
  • БУКРИНСЬКИЙ ПЛАЦДАРМ
  • ЧЕРНЯХОВСЬКИЙ ІВАН ДАНИЛОВИЧ
  • ДВАДЦЯТЬ СЬОМА АРМІЯ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • ЛЮТІЗЬКИЙ ПЛАЦДАРМ
  • МОСКАЛЕНКО КИРИЛО СЕМЕНОВИЧ
  • ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФРОНТ
  • РИБАЛКО ПАВЛО СЕМЕНОВИЧ
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ЯКУБОВСЬКИЙ ІВАН ГНАТОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)