Бібліографічне посилання: Любченко В.Б.
"КИЕВЛЯНИН" [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kyevlyanin_z (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці
КИЕВЛЯНИН
"КИЕВЛЯНИН" – найстаріша громад.-політ. та літ. газета Пд.-Зх. краю консервативного напряму. Заснована 1864 (1-й номер вийшов 1 лип.) з ініціативи проф. Київ. ун-ту В.Я.Шульгіна за підтримки місц. адміністрації (тривалий час отримувала субсидію – 6 тис. рублів на рік). Незважаючи на фінансову залежність від влади, мала власну політичну лінію. Своєю метою проголосила доведення "исконно русского" характеру Правобережної України. Від 1870-х рр. вела боротьбу з "українофільством" та "мазепинством". У період революції 1905–1907 була єдиною газ. в Російській імперії, яка не припиняла свого виходу. Від 1908 була інформаційним органом "Киевского клуба русских националистов". У верес. 1913 виступила із засудженням судового процесу над М.Бейлісом (див. Бейліса справа), що призвело (уперше за всі роки її виходу у світ) до конфіскації номера. 10 берез. (25 лют.) 1918 надрукувала повідомлення про своє закриття на знак протесту проти введення до Києва нім. військ (див. Австро-німецьких військ контроль над територією України 1918). Поновила вихід 3 верес. 1919, проте ненадовго – останній номер побачив світ 16 груд. Газету редагували: В.Я.Шульгін (1864–78), Д.Піхно (1878–85, 1887–1907), В.Піхно (1885–87), К.Смаковський (1907–13), В.В.Шульгін (1913–14), від 1914 до 1917 поперемінно К.Смаковський та В.В.Шульгін, 1918 та 1919 – В.В.Шульгін. Її видавцями були: В.Я.Шульгін (1864–78), М.К.Шульгіна (у заміжжі – Піхно; 1873–83); від 1883 до 1913 – спадкоємці М.К.Піхно, від 1913 – В.В.Шульгін та П.Могилевська. У різні роки мала тираж від 10 до 12 тис. примірників. |