Бібліографічне посилання: Пахарєв А.Д.
КОНГРЕС УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ (КУН) [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kun (останній перегляд: 19.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці
КОНГРЕС УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ (КУН)
КОНГРЕС УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ (КУН) – політ. партія. Зареєстрована Мін-вом юстиції України в січ. 1993. Виникла після серпневих подій у СРСР 1991 (див. Акт проголошення незалежності України) в результаті перенесення на терени України діяльності Організації українських націоналістів (С.Бандери), котра через переслідування з боку рад. влади змушена була, починаючи від 1950-х рр., діяти за кордоном. 28–29 берез. 1992 в м. Київ ОУН(б) провела конф., на ній були ухвалені вимоги про відставку КМ України, вихід України зі Співдружності Незалежних Держав, про розпуск ВР України 12-го (1-го) скликання й проведення нових виборів на багатопарт. основі, а також Маніфест про створення політ. орг-ції. 17–18 жовт. цього ж року в Києві відбувся Установчий з'їзд КУНу. Як партія політична КУН пройшов певну ідейно-політ. еволюцію. Спочатку його провідною суспільно-політ. ідеєю була ідея християн. демократії, яка відкидала традиційну для ОУН(б) елітарну теорію, замінивши її теорією народовладдя зх. демократії, а його гол. екон. ідеєю – ідея "народного капіталізму" – соціально орієнтованої ринкової економіки, що забезпечує соціальні та політ. права всім громадянам д-ви. Автором цих ідей був Р.Зварич, представник т. зв. детройтського центру ОУН. Після усунення Р.Зварича з посади заст. голови КУНу програма партії змінилася: нові ідейно-теор. розробки наблизили програмні документи партії до ідей С.Бандери та Я.Стецька, зорієнтували їх на побудову в Україні нац. унітарної д-ви на засадах укр. націоналізму. Структурно партія побудована за територіальним принципом: а) первинний осередок; б) районні, міські, міськрайонні (р-нів у містах) орг-ції; в) обласні орг-ції. Її керівними та орг. структурами є: збір, голова конгресу, політ. рада, провід, голова секретаріату, референти секретаріату. Між зборами найвищим органом є політ. рада, вона складається з представників голів обласних орг-цій. Статут КУНу передбачає індивідуальне, асоційоване і колективне членство. На виборах до ВР України 1994 КУН одержав 5 депутатських мандатів, дещо пізніше було обрано ще 3 нар. депутати. Усіх депутатів парламенту України від КУНу обрано в Галичині. На виборах до ВР України 1998 партія провела до ВР 3 своїх чл. (2 – від Івано-Франк. і 1 – від Терноп. областей). У парламентських виборах 2002 КУН здобув 3 депутатських мандати: 2 – у блоці "Наша Україна" і 1 – в одномандатному окрузі на Івано-Франківщині. У виборах до парламенту 2006 КУН брав участь у складі блоку "Наша Україна" і отримав 2 мандати. Тривалий час головою КУНу була Ярослава Стецько, вдова Я.Стецька, від 1997 – нар. депутат України. Після її смерті лідером КУНу 3 квіт. 2003 обрано О.Івченка (нар. депутат України 4-го та 5-го скликань, випускник Львів. політех. ін-ту, за фахом інженер-будівельник, канд. екон. наук. Під час Помаранчевої революції 2004 – командувач "Народної гвардії". Від берез. 2005 до трав. 2006 – голова правління НАК "Нафтогаз України". У ВР 5-го скликання входив до фракції блоку "Наша Україна", чл. парламентського к-ту з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки). 2006 КУН налічував бл. 24 тис. чл., мав свої осередки в усіх областях України, а також бл. 600 районних і міських та понад 1500 селищних орг-цій. Найбільші його орг-ції діють у Львові, Івано-Франк. та Терноп. областях. Партія видає газети "Гроно" і "Шлях перемоги". |