Бібліографічне посилання: Вирський Д.С.
КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ПОЛК [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kremenchutskii_Polk (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці
КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ПОЛК
КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ПОЛК – козац. військ. та адм.-тер. одиниця Гетьманщини. Створений 1661 з лівобереж. володінь Чигиринського полку з ініціативи гетьмана Я.Сомка. Полковий адм. центр – м. Кременчук. До складу К.п. входили сотенні містечка: Багачка (нині смт Велика Багачка), Балаклія, Білоцерківка, Бірки, Остап'є, Устивиця (нині усі Великобагачанського р-ну), Білики, Кишеньки, Кобеляки (усі три Кобеляцького р-ну), Вереміївка (село Семенівського р-ну), Говтва, Городище (нині смт Градизьк), Манжелія, Федорівка (усі три Глобинського р-ну), Лукомль (нині с. Лукім'я Оржицького р-ну), Максимівка, Потоки, Омельник (Кременчуцького р-ну), Нові Санжари (нині смт Нові Санжари; усі Полтав. обл.), Переволочна, Жовнин (нині с. Жовнине Чорнобаївського р-ну Черкас. обл.), Чигирин-Діброва. Його очолювали полковники: Кирило Андрійович Каменник (Андриєвич, Андрієнко, Андрєєв; трав.–серп. 1661), Гаврило Дубовик (25 серп. 1661 – після 20 берез. 1662), Кость Гавриленко (вірогідно, син попереднього), Сава Канівець (наказний полковник, 22–26 черв. 1662), Кудлай (6 серп. 1664) і, ймовірно, Павло Апостол (див. Апостоли; берез. 1665). Востаннє К.п. згадується 20 лют. 1666. Дискусії про його реставрацію велися до кінця гетьманування П.Дорошенка. Згодом тер. К.п. остаточно закріпилася за Лубенським полком, Миргородським полком та Полтавським полком. |