ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КРАВЧЕНКО ВІКТОР АНДРІЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Голобуцький П.В., Трутовський Г.Й. КРАВЧЕНКО Віктор Андрійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kravchenko_V_A (останній перегляд: 29.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КРАВЧЕНКО ВІКТОР АНДРІЙОВИЧ

КРАВЧЕНКО Віктор Андрійович (11.10.1905–25.02.1966) – інженер, "неповерненець", автор політ. бестселерів серед. 20 ст. Н. в м. Катеринослав (нині м. Дніпропетровськ). За освітою – металург. 1929 вступив до ВКП(б). Працював на металургійних заводах Донбасу, брав участь у вилученні хліба в селян у роки насильницької колективізації сільського господарства. На початку Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 – капітан Червоної армії (див. Радянська армія). 1943 направлений рад. урядом до США, де працював у складі комісії із закупівель у Вашингтоні. 4 квіт. 1944 не з'явився на роботу. Певний час переховувався в емігрантів, потім попросив політ. притулок у США. Домагання рад. посольства повернути К. до СРСР амер. сторона не задовольнила. 1946 К. опублікував книгу "I chose Freedom" ("Я обираю свободу"; в підготовці тексту до друку брали участь амер. журналіст Ю.Лейонс та перекладачка Е.Хепгуд), вона одразу ж стала бестселером, у ній ішлося про злочини сталінського режиму, зокрема про голодомор 1932–33 (див. Голодомор 1932–1933 років в УСРР), про систему Гулаг, про співпрацю урядів Й.Сталіна і А.Гітлера. Разом з тим, у ній осуджувалася "сепаратистська" політика, що загрожувала територіальній цілісності Росії–СРСР (саме це стало причиною несприйняття К. в колах патріотично налаштованої української діаспори Америки). Мін-во держ. безпеки СРСР організувало міжнародну кампанію з дискредитації К. До неї долучилися й окремі інтелектуали Заходу. Зокрема, Ж.-П.Сартр написав п'єсу, в якій К. був зображений агентом Центр. розвідувального управління США (ЦРУ), а французька газ. "Леттр франсез" опублікувала статтю, в якій стверджувала, що факти, про які йдеться в книзі К., є вигаданими, а її справжнім автором є амер. спецслужби. К. подав на газету позов до суду. Суд. слухання відбувалися у Парижі (Франція) й тривали з 24 січ. до 22 берез. 1949. Вони стали тогочасною світ. сенсацією. Окремі журналісти називали їх "процесом століття". Рад. спецслужби для тиску на К. залучили до справи його колиш. дружину та колиш. друзів. Захисниками газети виступали відомий фізик Ф. Жоліо-Кюрі, єпископ Кентерберійський Х.Джонсон, популярний журналіст П.Деке та ін. прорадянськи налаштовані діячі. У свою чергу адвокати К. залучили до процесу колиш. в'язнів рад. концтаборів, дружину покійного нім. комуніста, виданого Й.Сталіним нацистам, а також колиш. льотчика ескадрильї "Нормандія–Німан" А.Муане. К. виграв процес. Для багатьох інтелектуалів Заходу це стало доказом правдивості інформації про злочини сталінського режиму в СРСР (зокрема, П.Деке змінив своє ставлення до книги К. і навіть написав передмову до одного з її перевидань). Після завершення процесу К. опублікував у Парижі книгу "Процес Віктора Кравченка", мешкав у США, одружився, мав двох дітей, яким, проте, були видані документи під ін., ніж у батьків, прізвищами. Майже всі кошти, отримані з перевидань своїх книг, він вклав у бізнес, який, однак, виявився невдалим. 1966 К. знайшли мертвим у його квартирі – з простріленою скронею. За офіц. версією, це було самогубство. Проте слідство так і не змогло пояснити всіх суперечливих обставин смерті. Тіло К. поховали у шт. Коннектікут на тер. маєтку Е.Хепгуд (після Другої світової війни дім Е.Хепгуд став притулком для багатьох емігрантів з СРСР, у т. ч. й "неповерненців"). Син К. – Ендрю, художник за професією, після здобуття Україною суверенітету виконав заповіт батька розвіяти прах того (який зберігав роками) над його рідною землею.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Носик Б. Этот странный парижский процесс. М., 1991
  2. Энциклопедия российско-американских отношений. XVIII–XX века. М., 2001; Шаповал Ю. Відповідальність пам'яті. "Форум націй", 2006, 11/54, листоп.

Посилання:
  • ДНІПРО, МІСТО
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ГІТЛЕР АДОЛЬФ
  • ГОЛОДОМОР 1932–1933 РОКІВ В УСРР
  • ГУЛАГ
  • КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УСРР/ УРСР
  • РАДЯНСЬКА АРМІЯ
  • СРСР, СОЮЗ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК
  • СТАЛІН ЙОСИФ ВІССАРІОНОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.

  • Пов'язані терміни:
  • ДНІПРО, МІСТО
  • УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ГАРВАРДСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)