Бібліографічне посилання: Білокінь С.І.
КОЗЛОВСЬКА Валерія Євгенівна [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kozlovska_V (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці
КОЗЛОВСЬКА ВАЛЕРІЯ ЄВГЕНІВНА
КОЗЛОВСЬКА Валерія Євгенівна (20.06.1889–06.05.1956) – археолог і музеєзнавець. Дійсний чл. археол. групи Української вільної академії наук та Наукового товариства імені Шевченка. Н. в с. Бурімка (нині село Ічнянського р-ну Черніг. обл.). Вищу освіту здобула на київ. Вищих жін. курсах (диплом Київ. ун-ту, 1915). Працювала під кер-вом В.Хвойки. Після смерті останнього (1914) зайняла його посаду зав. археол. від. міськ. музею, що був згодом перетворений в Археол. музей ВУАН (у ньому зберігалося бл. 100 тис. експонатів, майже половину з них вона упорядкувала і заінвентаризувала самостійно). Була співробітницею (певний час – ученим секретарем) Всеукр. археол. комісії при ВУАН, а також ученим секретарем мистецької секції ВУАН. Провела 44 розвідки та розкопи. 1933 звільнена з усіх займаних посад "як ідеологічно ворожий елемент". Залишила бл. 40 наук. праць, присвячених дослідженням трипільської культури, ранніх слов'ян та князівської доби, а також статті про Е.Штерна та Д.Щербаківського. Друкувалася у збірках "Коротке звідомлення ВУАК за 1925–26 роки" (1926–27) і "Чернігів і північне Лівобережжя" (1928). Редагувала зб. "Трипільська культура на Україні" (1926) та "Хроніка археології та мистецтва" (ч. 1–3. 1930–31). Проілюструвала низку дитячих казок та ін. книжок. Під час окупації УРСР у роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 працювала у Львів. археол. музеї (1943) та Інституті археології у Гохштедті (нині м. Гюхштедт-ан-дер-Донау, Німеччина; 1944–45). Від 1945 мешкала в таборах Адміністрації допомоги і відбудови Об'єднаних Націй в Ашаффенбурзі, Мюнхені (Варнер-Казерне) та старечому будинку Піонір-Казерне Міжнародної організації у справах біженців в Розенхаймі. 1950 виїхала до США. П. у м. Ютіка (шт. Нью-Йорк, США). |