ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОВАЛЕВСЬКИЙ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Рубльов О.С. КОВАЛЕВСЬКИЙ Микола Миколайович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kovalevsky_Mykola (останній перегляд: 28.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КОВАЛЕВСЬКИЙ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ

КОВАЛЕВСЬКИЙ Микола Миколайович (03.09.1892–18.08. 1957) – політ. і держ. діяч, кооператор, публіцист, дослідник нац. політики СРСР. Н. на х. Іванівка Сосницького пов. Черніг. губ. (за ін. даними – у Крупах Люблінської губ., Польща) у дворянській родині. Навч. в Черніг. г-зії, закінчив г-зію в м. Радом (1912; нині місто в Польщі). Навч. на історико-філол. ф-ті Моск. ун-ту, екон. від. Київ. комерційного ін-ту (не закінчив). Активіст укр. студентських громад. 1914 увійшов до Київ. к-ту укр. есерів (див. Українська партія соціалістів-революціонерів), співавт. проекту парт. програми, брав участь у підготовці демонстрації протесту проти заборони царатом святкування 100-річчя від дня народження Т.Шевченка. У лют. 1914 – ув'язнений, утримувався у Лук'янівській тюрмі, звільнений за браком доказів. Від кін. 1914 працював у кооперації на Полтавщині. 1916 прийнятий до Полтав. осередку Товариства українських поступовців, одночасно працював у Київ. центрі укр. есерів. Діяльний учасник установчого з'їзду УПСР 17–18 (4–5) квіт. 1917, з лип. – голова УПСР. На Всеукраїнському селянському з'їзді 1917 обраний головою ЦК Укр. сел. спілки. Очолював редколегію газ. "Народна воля" – спільного органу Укр. сел. спілки і УПСР. Під час роботи обраний чл. Української Центральної Ради від Полтавської губернії, згодом – чл. Малої ради (див. Комітет Української Центральної Ради). У трав. 1917 брав участь у переговорах делегації УЦР із Тимчасовим урядом у Петрограді (нині м. Санкт-Петербург). У листоп. 1917 входив до складу Крайового комітету по охороні революції в Україні. У листоп. 1917 – квіт. 1918 – ген. секретар продовольчих справ і міністр продовольчих справ Української Народної Республіки. У січ. 1919 – депутат Трудового конгресу України. За Директорії УНР – міністр земельних справ в урядах С.Остапенка, Б.Мартоса, І.Мазепи. Від 1920 – на еміграції. Спершу жив у Відні, очолював одну з груп УПСР. Від 1927 мешкав у Варшаві, співробітничав з укр. і польс. часописами: "Літературно-науковий вістник" (Львів), варшавськими – "Biuletyn Polsko-Ukraiński", двомісячник "Sprawy Narodowościowe", квартальник "Wschód" та ін.; був дир. пресової "Agencji Telegraficznej Express"; співпрацював з Інститутом дослідження національних справ у Варшаві. У роки Другої світової війни – у Румунії, був співред. ж. "Наше життя" (Бухарест; 1940–42). У повоєн. час мешкав у Австрії; від 1950 – ред. агентства "Express-Pressedienst" (Інсбрук); голова Укр. допомогового к-ту в Австрії; брав участь у підготовці "Енциклопедії українознавства", співробітничав з Інститутом з вивчення СРСР у Мюнхені (Німеччина).

П. у м. Інсбрук.

дата публікації: 2007 р.

Праці:
  1. Україна під червоним ярмом. Варшава–Львів, 1937
  2. Polityka narodowościowa na Ukrainie Sowieckiej: Zarys ewolucji stosunków w latach 1917–1937. Warszawa, 1938
  3. Опозиційні рухи в Україні і національна політика СССР (1920–1954). Мюнхен, 1955
  4. При джерелах боротьби: Спомини, враження, рефлексії. Інсбрук, 1969.
Література:
  1. Дорошенко Д. Історія України. 1917–1923 рр., т. 1–2. Ужгород, 1930–32
  2. Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник. К., 1998.

Посилання:
  • BIULETYNIE POLSKO-UKRAINSKIM
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ЕНЦИКЛОПЕДІЯ УКРАЇНОЗНАВСТВА (ЕУ)
  • ІНСТИТУТ ДОСЛІДЖЕНЬ НАЦІОНАЛЬНИХ СПРАВ
  • ІНСТИТУТ З ВИВЧЕННЯ СРСР
  • КОМІТЕТ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ, МАЛА РАДА
  • КРАЙОВИЙ КОМІТЕТ ПО ОХОРОНІ РЕВОЛЮЦІЇ В УКРАЇНІ
  • ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВИЙ ВІСТНИК
  • ЛУК'ЯНІВСЬКА ТЮРМА
  • МАРТОС БОРИС МИКОЛАЙОВИЧ
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • НАРОДНА ВОЛЯ - ЩОДЕННА ГАЗЕТА СЕЛЯНСЬКОЇ СПІЛКИ
  • ОСТАПЕНКО СЕРГІЙ СТЕПАНОВИЧ
  • ПОЛТАВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • СРСР, СОЮЗ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК
  • ТОВАРИСТВО УКРАЇНСЬКИХ ПОСТУПОВЦІВ (ТУП)
  • ТРУДОВИЙ КОНГРЕС УКРАЇНИ
  • ТИМЧАСОВИЙ УРЯД
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА (УЦР)
  • УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ (УПСР, УКРАЇНСЬКІ ЕСЕРИ)
  • ВАРШАВА
  • ВІДЕНЬ
  • ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ СЕЛЯНСЬКИЙ З'ЇЗД 1917 Р.

  • Пов'язані терміни:
  • УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПЕРІОД НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ
  • БОРОТЬБА
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАРІАТ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ
  • ІНСТИТУТ ДОСЛІДЖЕНЬ НАЦІОНАЛЬНИХ СПРАВ
  • ІНСТИТУТ З ВИВЧЕННЯ СРСР
  • КРАЙОВИЙ КОМІТЕТ ПО ОХОРОНІ РЕВОЛЮЦІЇ В УКРАЇНІ
  • МУММ ФОН ШВАРЦЕНШТАЙН
  • НАРОДНА ВОЛЯ, ГАЗЕТА
  • РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ (РНМ УНР)
  • РЖЕПЕЦЬКИЙ БОРИС
  • ТРЕТІЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ З'ЇЗД
  • УКРАЇНКА ЛЕСЯ
  • УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ (УПСР, УКРАЇНСЬКІ ЕСЕРИ)
  • УКРАЇНСЬКИЙ СЕЛЯНИН


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)