ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОСИНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР АНДРІЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Усенко І.Б. КОСИНСЬКИЙ Володимир Андрійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kosinskii_V (останній перегляд: 29.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОСИНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР АНДРІЙОВИЧ

КОСИНСЬКИЙ Володимир Андрійович (25(13).08.1864–05.11. 1938) – економіст. Д-р політекономії (1907), акад. УАН (1918; нині Національна академія наук України). Н. в с. Дорошівка Глухівського пов. Черніг. губ. (нині село Ямпільського р-ну Сум. обл.; за іншими даними, на х. Янков того ж повіту) в заможній дворянській родині. Середню освіту здобув у Новгород-Сіверській г-зії, яку закінчив 1883. 1887 закінчив фіз.-мат. ф-т Моск. ун-ту, водночас склав екстерном іспити за повний курс юрид. наук. Працював учителем математики в г-зіях. 1892–94 – професорський стипендіат каф-ри політекономії і статистики Моск. ун-ту. Працював під кер-вом О.Чупрова. 1896–97 був у наук. відрядженні за кордоном (Німеччина, Австрія). Від 1900 – приват-доцент каф-ри політ. економії і статистики Московського університету. 1901 захистив дис. на ступінь магістра політекономії на тему: "Установи для дрібного кредиту в Німеччині: Їхня історія у зв'язку з деякими сторонами економічного життя цієї країни". 1902–04 – ад'юнкт-професор Ризького політех. ін-ту. Від берез. 1904 – в. о. екстраординарного професора каф-ри поліцейського права, а з жовт. 1905 – декан юрид. ф-ту Новорос. ун-ту (нині Одеський національний університет). 1907 захистив у Моск. ун-ті дис. на ступінь д-ра політекономії на тему: "До аграрного питання: Селянське і поміщицьке господарство". Обстоював курс на поступові демократ. зміни, розвиток у Російській імперії конституціоналізму і парламентаризму. 1905 брав участь у підготовці проекту рос. конституції. 1907 звільнений з посади декана і притягнутий до кримінальної відповідальності за посадовий злочин ("потурання безпорядкам"), але був виправданий. Від 1909 – професор каф-ри політекономії с.-г. від-ня Київ. політех. ін-ту (нині Національний технічний університет "Київський політехнічний інститут"). Водночас працював у Київ. комерційному ін-ті. Як представник лівої професури й один з активних діячів Конституційно-демократичної партії перебував під негласним наглядом поліції. За Тимчасового уряду брав участь у роботі Гол. земельного комітету, Держ. екон. наради.

Із серп. 1917 – чл. Української Центральної Ради від кадетської партії (як представник рос. нац. меншини). 1918 (за Української Держави) – чл. утвореної Міністерством нар. освіти і мистецтв комісії з вироблення законопроекту про заснування Укр. АН. Безпосередньо працював над пропозиціями щодо складу кафедр "юридичного класу" УАН. У жовт. 1918 – товариш (заст.) міністра праці, у листоп. того ж року – міністр праці в Раді міністрів Української Держави. Після падіння режиму гетьмана П.Скоропадського зазнав переслідувань від владних структур – спочатку Директорії Української Народної Республіки, а потім УСРР. У черв. 1919 отримав офіц. дозвіл повернутися до праці в УАН і Київ. політех. ін-ті. Від 1921 працював у Кам'янець-Подільському ін-ті нар. освіти, потім емігрував (Варшава, Прага). 1921 проживав у Варшаві, був головою руської академічної групи в Польщі. 1922 обраний професором Рос. нар. ун-ту і Рос. юрид. ф-ту в Празі (Чехословаччина). Читав лекції також у Вищому комерційному ін-ті та Рос. ін-ті с.-г. кооперації в Празі й Українській господарській академії в Подєбрадах (Чехословаччина). Від 1928 – професор каф-ри політ. економії Латв. ун-ту. Водночас з 1931 викладав у Рос. ін-ті університетських знань у Ризі (Латвія).

П. у м. Рига, похований на Покровському кладовищі.

Осн. праці: Точне знання і суспільствознавство (1903); До питання про заходи щодо роз витку виробничих сил Росії (1904); До аграрного питання, вип. 1: Селянське і поміщицьке господарство (1907); До аграрного питання, вип. 2: Земельна заборгованість і мобілізація земельної власності (1914); Основні тенденції в мобілізації земельної власності та їхні соціально-економічні фактори, ч. 1: Земельна заборгованість (1917); Основні тенденції в мобілізації земельної власності та їхні соціально-економічні фактори, ч. 2: Мобілізація земельної власності (1918).

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Матвєєва Л.В. Академік Володимир Косинський. В кн.: Члени-засновники Національної академії наук України. К., 1998
  2. Корицкий Э.Б.и др. Экономисты русской эмиграции. СПб., 2000.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • КОНСТИТУЦІЙНО-ДЕМОКРАТИЧНА ПАРТІЯ (КАДЕТИ)
  • МОСКОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ (КПІ)
  • ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • ТИМЧАСОВИЙ УРЯД
  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА
  • УКРАЇНСЬКА ГОСПОДАРСЬКА АКАДЕМІЯ У ПОДЕБРАДАХ
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА (УЦР)
  • ВАРШАВА

  • Пов'язані терміни:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
  • РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)