Бібліографічне посилання: Вирський Д.С.
КОПАЙГОРОД [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kopaigorod (останній перегляд: 19.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці
КОПАЙГОРОД
КОПАЙГОРОД – с-ще міськ. типу Барського району Вінницької області. Розташов. на р. Немия (прит. Дністра), за 5 км від залізничної ст. Копай. Нас. 1,5 тис. осіб (2004). Уперше згадується в джерелах під назвою Новогород (назву "Копайгород" дістав від новоосілих міщан, змушених самотужки "копати вали і городити"). Осадником міста був Лукаш-Казимир М'ясковський, підстолій подільський (його нащадки володіли К., принаймні, до 1665). 1624 дістав магдебурзьке право. Належав до барського староства на Поділлі. 1648 копайгородці, приєднавшись до загонів М.Кривоноса, брали участь у штурмі м. Бар. Значно постраждав під час Руїни (див. Громадянські війни в Україні другої половини 1650 – першої половини 1660-х років) та турец. окупації Поділля 1672–99. За люстрацією 1765, був центром окремого староства. 1776 мав 171 дим. Бл. 1793 став власністю Сулатицьких. За 2-м поділом Польщі 1793 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) перейшов під владу Російської імперії. Належав до Могилівського пов. Подільської губернії. Мав значну єврейс. громаду (1897 р. з 2950 мешканців було 1720 євреїв). Райцентр 1923–59. Від 1932 – у складі Вінницької обл. С-ще міськ. типу від 1956. |