Бібліографічне посилання: Шендеровський В.А.
КОНДРАТЮК Юрій Васильович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kondratyuk_Yu (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці
КОНДРАТЮК ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
| |
КОНДРАТЮК Юрій Васильович (справжні прізв., ім'я та по батькові – Шаргей Олександр Гнатович; 21(09).06.1897 – імовірно, 23.02.1942) – учений-винахідник, один з піонерів космонавтики, обґрунтував і розрахував найекономнішу схему польоту на Місяць із поверненням на Землю. Н. в м. Полтава. Його батько – Гнат Бенедиктович Шаргей – був свого часу студентом юрид. ф-ту Київ. ун-ту (п. 1910 в Санкт-Петербурзі), мати – Людмила Львівна Шліппенбах – працювала вчителькою географії Києво-Подільської жін. г-зії (п. 1910). Із шестирічного віку виховувався в бабусі Катерини Кирилівни і нерідного діда Якима Микитовича Даценка. 1916 закінчив зі срібною медаллю 2-гу Полтав. г-зію. Того ж року без іспитів вступив до Петрогр. політех. ін-ту. Провчився там усього 40 днів і в жовт. був призваний до армії й направлений у школу прапорщиків при Петрогр. юнкерському уч-щі. По закінченні уч-ща отримав призначення на Закавказ. фронт. У берез. 1918 демобілізований, однак невдовзі по дорозі до Полтави знову був мобілізований до армії ген. від інфантерії Л.Корнілова. В трав. цього ж року самовільно залишив військову частину. Будучи ще студентом, а потім на службі в армії розробляв ідеї косміч. польотів, побудови проміжних міжпланетних баз, створення дзеркал-відбивачів для використання енергії сонячного проміння. Своє бачення цих проблем і шляхи їх вирішення виклав у праці "Тим, хто буде читати, щоб будувати" (1918–19). Від 1919 до 1925 жив в Україні. Спочатку працював у Полтаві на різних роботах, згодом – у м. Сміла робітником націоналізованої олійниці, з весни 1921 – у Малій Висці (нині місто Кіровогр. обл.) на млині (саме тут, видавши себе за свого нещодавно померлого в Києві знайомого – Юрія Васильовича К., 1890 р. н., 15 серп. 1921 отримав документи на чуже ім'я), потім від листоп. 1922 до серп. 1925 – на цукровому з-ді на різних посадах. Від жовт. 1925 впродовж одного року працював механіком на буд-ві зернового елеватора на ст. Криловська Північнокавказ. залізниці (нині на тер. Краснодарського краю, РФ), а з жовт. 1926 до квіт. 1927 – механіком на буд-ві елеватора на ст. Ельхотово в Пн. Осетії (нині РФ). Потім займався експлуатацією, ремонтом, будівництвом зерносховищ і елеваторів у Зх. Сибіру та на Алтаї. Від 1928 – заст. гол. інженера Сибірської крайконтори "Хлібопродукт", займаючи цю посаду збудував найбільше на той час у світі механізоване дерев'яне зерносховище на 10 тис. т зерна, назване ним "Мастодонтом". 1929 в Новосибірську під редакцією та з передмовою проф. В.Вєтчінкіна опублікував працю "Завоевание межпланетных пространств". Це був перероблений і доповнений варіант його попередньої книги "Тим, хто буде читати, щоб будувати". У ній було систематизовано, технічно й математично обґрунтовано осн. ідеї космонавтики; розглянуто можливості створення проміжних баз на штучних або природних супутниках малої маси для дозаправки косміч. кораблів, проаналізовано питання використання рідких компонентів ракетних палив для охолодження двигуна, бороводню і озону для підвищення теплового ефекту, запропоновано обґрунтування принципу дії багатоступеневих ракет, дано опис конструкції спускового апарата з аеродинамічним гальмуванням, розглянуто можливості використання крилатих ракет. 31 лип. 1930 був заарештований і засуджений на 3 роки ув'язнення. Невдовзі, однак, вирок було змінено – на заслання до Зх. Сибіру, там він працював у проектному бюро № 14 ПБК ОДПУ СРСР при Кузбасбуді інж.-конструктором залізобетонних конструкцій. 1932 на прохання наркома С.Орджонікідзе його достроково звільнили з заслання, і він на виконання розпорядження Головенерго Наркомтехпрому СРСР почав працювати над проектом потужної вітроелектростанції (ВЕС) в Криму, який завершив у квіт. 1934 (його тогочасні розробки з питань будівництва залізобетонних веж згодом були використані також при буд-ві телебашти в Останкіно, Москва). Від 1934 до 1938 працював у Харків. ін-ті пром. енергетики над розробкою робочого проекту Крим. ВЕС. Після загибелі С.Орджонікідзе будівництво Крим. ВЕС було зупинено, а К. переведено на посаду нач. тех. від. вітросектору при Теплоелектропроекті Наркомтехпрому СРСР з розробки малопотужних ВЕС. Згодом він став нач. проектного від. Проектно-експериментальної контори. З початком Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 добровільно вступив 6 лип. 1941 до д-зії нар. ополчення Київ. р-ну Москви і був зарахований червоноармійцем роти зв'язку стрілкового полку. Загинув на Орловській землі. Одним із втілень його ідей у практичній космонавтиці став політ на Місяць 21 лип. 1969 амер. астронавтів Н.Армстронга, М.Коллінза й Е.Олдріна. На космодромі Канаверал (США) йому встановили пам'ятник, його ім'ям назвали кратер на зворотному боці Місяця та одну з малих планет. 1997 святкувався 100-літній ювілей К. у рамках ЮНЕСКО, на його честь у Полтаві було зведено пам'ятник (скульп. І.Білоус), у станиці Криловська – відкрито меморіальний комплекс. |
дата публікації: 2008 р.
Праці: - Про завоювання міжпланетних просторів. К., 1996
- Завоевание межпланетных пространств. М., 1997
- Тим, хто буде читати, щоб будувати. 1918–1919. Рукопис. Автограф 1918–1919 (Інститут історії природознавства і техніки РАН. Фонд Ю.В.Кондратюка).
Література: - Романенко В.И. Юрий Васильевич Кондратюк. М., 1988
- Космічні і земні орбіти Ю.В. Кондратюка (О.Г. Шаргея). Дніпропетровськ, 1996
- Чуприна Ф. Космічний геній з Полтави. "Вечірній Київ", 1996, 13 червня
- Гринь Г., Ніколаєнко Л. Сяйво згаслої зорі. "Голос України", 1997, 21 черв.
- Дормідонтов А.Г. Творець місячної траси. К., 1997
- Ємченко О. Геній в обмотках, або "Я не жилець на цьому світі..." "Урядовий кур'єр", 1997, 21 черв.
- Завалішин А.П., Даценко А.В. Ю.В. Кондратюк (О.Г. Шаргей) – основоположник космонавтики. К., 1997
- Сорока М. Юрій Кондратюк: хто він? "Урядовий кур'єр", 1999, 23 жовт.
- Малышевский И. Под чужим именем. "Зеркало недели", 2002, 23 февраля – 1 марта, № 7.
|