Бібліографічне посилання: Подкур Р.Ю.,
Ленченко В.О.
КОЛОМАК [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kolomak_smt (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці
КОЛОМАК
КОЛОМАК – с-ще міськ. типу Харківcької області, райцентр. Розташов. на р. Коломак, за 7 км від залізничної ст. Коломак, за 85км (залізницею) і 90 км (шосейними шляхами) від м. Харків. Нас. 3,7 тис. осіб (2004). Засноване 1680 втікачами з Правобережної України. Стало сотенним містечком Охтирського полку. Під час Північної війни 1700–1721 в лют. 1709 зруйноване швед. військами. 1723 на черговій козац. раді тут з ініціативи наказного гетьмана П.Полуботка та миргород. полк. Д.Апостола розглядалися т. зв. Гадяцькі пакти та були ухвалені петиції до імп. Петра І на захист козац. прав і вольностей. Згідно з фортифікаційним планом 1729, укріплена частина міста – фортеця – займала просторий колоподібний річковий п-ів, оточений по периметру ставами на р. Коломак, земляними валами, ровами і палісадовими огорожами бастіонних обрисів. Всередині фортеці розташовувалися: невеликий замок з церквою, будинки адм. установ, міська церква, ринок з торг. рядами, квартали козац. і міщанських дворів і садиб. З боку суходолу до фортеці прилягало неукріплене передмістя та приміські слободи. Дороги до фортеці проходили через троє воріт у дерев'яних вежах та кілька хвірток. Від 1765 місто входило до Слобідсько-Української губернії (з 1835 – Харківська губернія). У 2-й пол. 19 ст. було волосним центром. Нас. міста брало участь у революції 1905–1907, українській революції 1917–1921. Від 1932 К. – у складі Харків. обл. Райцентр у 1923–31, 1935–59 та з 1993. У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 від 17 жовт. 1941 до 16 верес. 1943 було окуповане гітлерівцями. Звільнене військами П'ятдесят третьої армії. Від 1959 с-ще міськ. типу. Археол. пам'ятка: городище 5–3 ст. до н.е. |