ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОЛЕКТИВНОГО СЮЗЕРЕНІТЕТУ КОНЦЕПЦІЯ

  Бібліографічне посилання: Котляр М.Ф. КОЛЕКТИВНОГО СЮЗЕРЕНІТЕТУ КОНЦЕПЦІЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kolektyvnogo_soyuzerenitetu_koncepciya (останній перегляд: 28.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КОЛЕКТИВНОГО СЮЗЕРЕНІТЕТУ КОНЦЕПЦІЯ

КОЛЕКТИВНОГО СЮЗЕРЕНІТЕТУ КОНЦЕПЦІЯ. Висунута в серед. 1960-х рр. В.Пашутом і підтримана Л.Черепніним. Згідно з нею, цілісна д-ва на Русі в часи удільної роздробленості збереглась, але на зміну одноосібній монархії Володимира Мономаха та його попередників прийшла монархія федеративна. Давньорус. д-ва, насамперед Київ і підвладний йому домен "Руської землі" (у мінливих рубежах Київcької землі, Чернігівської землі та Переяславської землі), перетворилася на об'єкт сумісного управління кількома найавторитетнішими й найсильнішими Рюриковичами. Вони вважали себе колективними власниками Руської землі, вимагали собі в ній "частей" (часток володінь), зобов'язуючись за це захищати її від половців. Свої незгоди і суперечки князі – носії колективного сюзеренітету – прагнули залагоджувати на загальнорус. князівських з'їздах – снемах. Існують різні думки з приводу, по-перше, того, чи була це загальнорус. система влади (так стверджував В.Пашуто) й чи ця система стосувалася лише володіння Києвом (так вважав Л.Черепнін), і, по-друге, коли ця система набула чинності: В.Пашуто наполягав, що це сталося одразу після Володимира Мономаха, М.Котляр доводив, що – у серед. 12 ст., Л.Черепнін припускав, що – у кін. 12 ст.

Існування системи колективного сюзеренітету підтверджується літописами, зокрема звістками про виділення київ. князями ін. князям "частей" у Руській землі, гол. чин. поблизу пд. і зх. рубежів Київщини. Ці "части" давалися князям і перерозподілялися між ними відповідно до місця, яке вони займали на ієрархічній "лествице". Як свідчення на користь того, що система колективного сюзеренітету діяла на Русі, М.Котляр тлумачить заклик автора "Слова о полку Ігоревім" до владимирського і суздальського кн. Всеволода Юрійовича Велике Гніздо та ін. впливових князів "поблюсти" Київ. Система колективного сюзеренітету виявилася життєздатною, після монголо-татарської навали вона відновилася в Пн.-Сх. Русі.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Пашуто В.Т. Черты политического строя Древней Руси. В кн.: Древнерусское государство и его международное значение. М., 1965
  2. Черепнин Л.В. К вопросу о характере и форме Древнерусского государства Х – начала ХIII вв. "Исторические записки" (М.), 1972, № 89
  3. Котляр М.Ф. Державний устрій давньоруського суспільства і його відображення у "Слові о полку Ігоревім". "Філософська думка", 1986, № 1.

Посилання:
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ЗЕМЛЯ, ЧЕРНІГОВО-СІВЕРСЬКА ЗЕМЛЯ
  • КОТЛЯР МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА ЗЕМЛЯ
  • МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
  • ПАШУТО ВОЛОДИМИР ТЕРЕНТІЙОВИЧ
  • ПЕРЕЯСЛАВСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ПОЛОВЦІ
  • РЮРИКОВИЧІ
  • РУСЬ
  • РУСЬКА ЗЕМЛЯ
  • СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ
  • СНЕМ - З'ЇЗД КНЯЗІВ
  • УДІЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ
  • ВОЛОДИМИР МОНОМАХ
  • ВСЕВОЛОД ЮРІЙОВИЧ ВЕЛИКЕ ГНІЗДО

  • Пов'язані терміни:
  • КОРСУНЬ, КОРСУНЬ КИЇВСЬКИЙ
  • МОНАРХІЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)