ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КОЧУБЕЇ

  Бібліографічне посилання: Гуржій О.І. КОЧУБЕЇ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kochubei_rid (останній перегляд: 28.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці

КОЧУБЕЇ

КОЧУБЕЇ – козац.-старшинський, згодом – дворянський рід 17–19 ст. Родоначальником династії вважається татарин Кучук-бей, який переселився в Україну в серед. 17 ст. і охрестився, отримавши ім'я Андрій. Його нащадки стали згодом великими землевласниками в Рос. д-ві. Так, Василь Леонтійович (див. В.Л.Кочубей) був ген. старшиною (див. Генеральна старшина) в Гетьманщині; Василь Васильович (р. н. невід. – 1743) – полтав. полковник (від 1727), напередодні й під час російсько-турецької війни 1735–1739 командував козац. полком на буд-ві та при охороні Української лінії, мав звання "знатний військовий товариш" (див. Знатне (значне) військове товариство); Семен Васильович (1725–79) – ніжин. полковник (1746–51), генеральний обозний (від 1751), чл. Малоросійської колегії (від 1771), генерал-майор; Віктор Павлович (1768–1834) – дипломат і держ. діяч, граф (1799), князь (1831), надзвичайний посланник у Туреччині (1792–97), віце-канцлер (від 1798), сенатор (1801), міністр внутр. справ (1802–07 або 1812, 1819–23), з 1825 – голова секретних к-тів із підготовки держ. перетворень, з 1827 – голова Держ. ради і Комітету міністрів Російської імперії; Василь Вікторович (1812–50; син Віктора Павловича) – нумізмат, зібрав одну з найкращих у Росії колекцій антич. монет.

дата публікації: 2008 р.

Література:
  1. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 2. К., 1910
  2. Панашенко В.В. Соціальна еліта Гетьманщини (друга половина ХVII–ХVIII ст.). К., 1995
  3. Кривошея В.В. Українська козацька старшина, ч. 1–2. К., 1997–98
  4. Гуржій О.І. Гетьман Іван Скоропадський. К., 1998
  5. Його ж. Іван Скоропадський. К., 2004.

Посилання:
  • ГЕНЕРАЛЬНА СТАРШИНА
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ ОБОЗНИЙ
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • КОЧУБЕЙ ВАСИЛЬ ЛЕОНТІЙОВИЧ
  • КОМІТЕТ МІНІСТРІВ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
  • МАЛОРОСІЙСЬКА КОЛЕГІЯ
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1735–1739
  • УКРАЇНСЬКА ЛІНІЯ
  • ЗНАТНЕ (ЗНАЧНЕ) ВІЙСЬКОВЕ ТОВАРИСТВО

  • Пов'язані терміни:
  • БАТУРИН
  • БЕЗБОРОДЬКО ОЛЕКСАНДР АНДРІЙОВИЧ
  • БУНЧУКОВІ ТОВАРИШІ
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ ОБОЗНИЙ
  • КАНЦЛЕР, ДЕРЖАВНИЙ КАНЦЛЕР, ВЕЛИКИЙ КАНЦЛЕР
  • КЛЕПАТСЬКИЙ ПАВЛО ГРИГОРОВИЧ
  • КНЯЗЬ
  • КРАСНОКУТСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ
  • ЛАТИФУНДІЇ
  • НОБІЛІТАЦІЯ
  • ПОЛТАВСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ
  • ПОМІЩИКИ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • УКРАЇНІКА АРХІВНА ЗАРУБІЖНА, АРХІВНА УКРАЇНІКА В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)