Бібліографічне посилання: Гуржій О.І.
КОЧУБЕЙ Василь Леонтійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kochubei_V_L (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці
КОЧУБЕЙ ВАСИЛЬ ЛЕОНТІЙОВИЧ
| |
КОЧУБЕЙ Василь Леонтійович (1640–25(15).07.1708) – регент Генеральної військової канцелярії (1681–87), генеральний писар (1687–99), генеральний суддя (1699–1708) Гетьманщини. Власник великих маєтків у Полтавському полку (зокрема Диканьки, оспіваної М.Гоголем), Чернігівському полку, Стародубському полку та ін. полках. Належав до промосковськи налаштованої частини козацької старшини. Один із тих, хто підписав донос на І.Самойловича й сприяв скиненню того з гетьманства 1687. Його донька Мотрона покохала гетьмана І.Мазепу, і через це в нього з І.Мазепою виник конфлікт. Разом з полтавським полк. І.Іскрою та ін. особами кілька разів сповіщав царя Петра І про наміри І.Мазепи розірвати злуку Гетьманщини з Росією. Однак Петро I не повірив цьому і після вчинених К. й І.Іскрі допитів і катувань звинуватив їх у політ. наклепі й видав І.Мазепі. Разом з І.Іскрою страчений у м-ку Борщагівка (нині село Погребищенського р-ну Він. обл.). Згодом перепохований на тер. Києво-Печерської лаври. У рос. і рад. історіографії його постать нерідко ідеалізувалася, йому приписували високі патріотичні почуття. |