ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КЛАСИЦИЗМ

  Бібліографічне посилання: Бондарчук П.М. КЛАСИЦИЗМ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Klasycyzm (останній перегляд: 29.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КЛАСИЦИЗМ

КЛАСИЦИЗМ (від. лат. classicus – зразковий, взірцевий) – худож. стиль та естетичний напрям у європ. мист-ві й літ. 17 – поч. 19 ст., що характеризуєтьсясвоєрідним поверненням до естетичних норм і зразків антич. літ. та мист-ва (див. Античність). Худож. принципи К. розвивались у взаємодії з естетикою Відродження та бароко. Продовжуючи в цілому їхні традиції (глибока пошана антич. ідеалів рівноваги та міри, віра в могутність людського розуму), був одночасно їхньою антитезою, оскільки тяжів до довершеності форм (див. Культура). Разом із втратою характерних для попередніх культ. епох почуттів, зокрема пориву, втрачено й естетичне переживання світу саме як гармонійного цілого. Для мистецької теми К. притаманні конфлікт особистого почуття й громадян. обов'язку, перемога раціонального начала над стихією людських пристрастей.

Класицизм в архітектурі–це принципи симетричної основи композиції будівель, геометрично чіткого й зручного планування приміщень, широкого застосування ордера (франц. ordre, від лат. ordo – порядок, наказ; в архітектурі – один з видів композиції, що складається з вертикальних – типу колон – і горизонтальних, з'єднувальних з дахом, частин). Його провідний напрям – містобуд-во. Ідеї К. в арх-рі зародились у 2-й пол. 16 ст., вони беруть початок з теорії буд-ва А.Палладіо, а також архіт. трактатів Дж. да Віньоли і С.Серліо, у 17 ст. їх розвинув у своїх тв. Дж.-П.Беллорі, вони були виражені також в естетичних нормативах, розроблених академіками болонської школи. В цілісну стильову систему К. оформився у Франції в період абсолютизму (17 ст.). Принципи франц. К. особливо виразні у творчості архіт.-академістів – К.Перро (сх. фасад Лувра) і Ф.Блонделя (брама Сен-Дені). У 18 ст. цей стиль поширився в інших країнах Європи. На кін. 18 – поч. 19 ст. припадаєрозквіт рос. К. (І.Баженов, М.Казаков, І.Старов, А.Вороніхін, Ж.Тома де Томон, К.Россі, Д.Жілярді та ін.). В укр. архітектуру він увійшов під впливом рос. класичної школи. В складанні проектів планування міст на укр. землях брали участь архітектори І.Старов, М.Казаков, Дж.Кваренгі. У стилі К. створені: парки "Софіївка" в Умані (1796–1805) та "Олександрія" в Білій Церкві (1797–1829); Успенський собор у Харкові (1824–33, архіт. Є.Васильєв); будинок Ніжинського ліцею (1824, архіт. А.Руска); будинок Київ. ун-ту (1837–43, архіт. В.Беретті; див. Беретті); ратуша у Львові (1827–35, архітектори Ю.Марков, Ф.Третель) та ін. У дусі К. працював київ. архіт. А.Меленський, який розробляв ген. план забудови Києва; здійснив забудову Подолу після пожежі 1811, створив ансамбль будинків нової адм. площі на Печерську, Контрактовий будинок, церкви Миколи Доброго і Різдва Христового, церкву-ротонду на Аскольдовій могилі.

Класицизм у літературі. Уперше він виявився в неолат. літ. 15–16 ст. (Дж.Понтано, А.Поліціано, Й.Секундус, К.Цельтіс, Я.Панноній та ін.), яка культивувала жанри класичної поезії. У Франції новий стиль з рисами К. розвивав у своїх одах Ф.Малерба (1555–1628), а найвищого розквіту досяг у трагедіях П.Корнеля (1606–84) і Ж.Расіна (1639–99) та в комедіях Ж.-Б.Мольєра (1622–73). Теор. положення літературного К. виклав Н.Буало (1636–1710) в дидактичній поемі "Мистецтво поетичне" (1674). Під впливом франц. літ. 17–18 ст. К. поширився в літ. колах ін. європ. країн: нім. (Й.-К.Готшед та його прибічники), англ. (А.Поп, Дж.Аддісон, Дж.Драйден), італ. (В.Альф'єрі), рос. (кн. А.Кантемір, О.Сумароков, М.Ломоносов, Г.Державін). В укр. літ. він не переріс у худож. систему. Деякі його елементи є у тв. педагогів та вихованців Києво-Могилянської академії, зокрема Феофана Прокоповича, у шкільних поетиках, шкільній драмі, панегіричній поезії, а також у тв. І.Котляревського, П.Гулака-Артемовського та Г.Квітки-Основ'яненка.

Класицизм в образотворчому мистецтві охоплює період із 17 ст. до 1-ї третини 19 ст. На першому етапі свого поступу в кожній з країн, де він поширювався, набував різного характеру й розвивав передові ідеї свого часу (гуманізм, громадян. доблесть, патріотичний обов'язок перед вітчизною, волелюбність). Пізніше, будучи затвердженим як офіц. напрям академіями мист-в, він перетворився на шаблон і почав гальмувати розвиток образотворчого мист-ва. Відомими його представниками були: Н.Пуссен і Ж.-Л.Давід (Франція), А.-Р.Менгс (Німеччина), А.Канова (Італія), І.П.Мартос (Росія). В укр. мист-ві він набув поширення в розписах будівель, творенні іконостасів і скульптур. Так, в стилі К. розписані палаци в с. Хотінь (нині с-ще міськ. типу Сум. р-ну Сум. обл.) та в Батурині. Риси К. є в живописі Андріївської церкви в Києві, в іконостасах собору Різдва Пресвятої Богородиці у Козельці та Почепського Свято-Воскресенського собору (обидві будови були закладені К.Розумовським). Своєрідно поєднував принципи К. з давніми укр. малярськими традиціями В.Боровиковський (1757–1825). У стилі К. І.П.Мартос створив пам'ятники А.Рішельє в Одесі та кн. Г.Потьомкіну в Херсоні. У Львові в цьому стилі працювали скульптори Г.Вітвер і А.Шімзер.

Класицизм у музиці. В завершеному вигляді сформувався у 17 ст. у франц. театрі (композитор Ж.-Б.Люллі). Новий етап у його поступові був пов'язаний з епохою Просвітництва (див. Просвітництва доба). Найвизначнішим представником К. в оперному мист-ві вважається К.-В.Глюк. Найвища стадія розвитку К. пов'язана з творчістю композиторів Віденської класичної школи – Ф.-Й.Гайдна, В.-А.Моцарта і Л. ван Бетховена. Риси К. є у творах укр. композиторів М.Березовського та Д.Бортнянського.

Класицизм у театральному мистецтві виник у кількох європ. країнах на поч. 17 ст. Найбільшого розвитку набув у Франції (Г.Мондорі, Флорідор, Т.Дюпарк, А.-Л.Лекен, Клерон). Найвизначнішими його представниками в ін. країнах були: в Німеччині – Ф.К.Нейбер, в Англії – Т.Беттертон і Дж.-Ф.Кембл, у Росії – Ф.Волков, І.Дмитрієвський, Т.Троєпольська, П.Плавильщиков та ін. В укр. театральному мист-ві риси К. притаманні шкільним виставам 17–18 ст.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Французькі класики ХVII століття Х.–К., 1931
  2. Русская литература ХVI–ХVII века. Эпоха классицизма. М.–Л., 1964
  3. Ковалевская Н.Н. Русский классицизм. М., 1964
  4. Нариси з історії українського мистецтва. К., 1966
  5. Ренессанс, барокко, классицизм. Проблема стилей в западноевропейском искусстве ХV–ХVII вв. М., 1966
  6. Обломиевский Д.Д. Французский классицизм. Очерки. М., 1968
  7. Історія українського мистецтва, т. 4, кн. 1. К., 1969
  8. Литературные манифесты западноевропейских классицистов. М., 1980
  9. Українська культура: історія і сучасність. Л., 1994
  10. Попович М.В. Нарис історії культури України. К., 1999.

Посилання:
  • АБСОЛЮТИЗМ
  • АНДРІЇВСЬКА ЦЕРКВА У КИЄВІ
  • АНТИЧНІСТЬ
  • АСКОЛЬДОВА МОГИЛА У КИЄВІ
  • БАРОКО
  • БАТУРИН
  • БЕРЕТТІ ВІНЧЕНЦО ТА АЛЕССАНДРО
  • БЕРЕЗОВСЬКИЙ МАКСИМ СОЗОНОВИЧ
  • БІЛА ЦЕРКВА
  • БОРОВИКОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ЛУКИЧ
  • БОРТНЯНСЬКИЙ ДМИТРО СТЕПАНОВИЧ
  • ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ ПЕТРО ПЕТРОВИЧ
  • ГУМАНІЗМ
  • ХАРКІВ
  • ХЕРСОН, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • КОЗЕЛЕЦЬ
  • КУЛЬТУРА В РОЗМАЇТОСТІ ПОНЯТЬ, ЯВИЩ І СХЕМ ПОСТУПУ
  • КВІТКА-ОСНОВ'ЯНЕНКО ГРИГОРІЙ ФЕДОРОВИЧ
  • КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ (КМА), КИЇВСЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА, КИЇВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ, КИЇВСЬКА АКАДЕМІЯ
  • КИЇВ
  • ЛОМОНОСОВ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЛЬВІВ
  • МАРТОС ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • МЕЛЕНСЬКИЙ АНДРІЙ ІВАНОВИЧ
  • НІЖИНСЬКИЙ ЛІЦЕЙ
  • ОДЕСА
  • ОЛЕКСАНДРІЯ
  • ПОДІЛ, НИЖНЄ МІСТО
  • ПОТЬОМКІН ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ПРОКОПОВИЧ ФЕОФАН
  • ПРОСВІТНИЦТВО
  • РІШЕЛЬЄ АРМАН-ЕММАНУЕЛЬ-СОФІЯ-СЕПТІМАНІ ДЕ ВІНЬЄРО ДЮ ПЛЕССІ, ГРАФ ДЕ ШИНОН, ГЕРЦОГ ДЕ РІШЕЛЬЄ
  • РОЗУМОВСЬКИЙ КИРИЛО ГРИГОРОВИЧ
  • СОФІЇВКА, НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНДРОЛОГІЧНИЙ ПАРК
  • УМАНЬ, МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • ВІДРОДЖЕННЯ

  • Пов'язані терміни:
  • УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: АРХІТЕКТУРА
  • БЕКЕТОВ ОЛЕКСІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
  • БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ ВІД 1806
  • ДОМНИЦЬКИЙ (ДУМНИЦЬКИЙ) МОНАСТИР РІЗДВА БОГОРОДИЦІ
  • ДИКАНЬКА
  • ГЕРДЕР ЙОГАН-ГОТФРІД
  • ІКОНОТВОРЧІСТЬ ТА УКРАЇНСЬКЕ ІКОНОМАЛЯРСТВО
  • КАПНІСТ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
  • КЕРЧЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК, ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК У М. КЕРЧ
  • ХОТИНСЬКА ФОРТЕЦЯ
  • КРАТКАЯ ЛЕТОПИСЬ МАЛОЙ РОССИИ С 1506 ПО 1776 ГОД, С ИЗЪЯВЛЕНИЕМ НАСТОЯЩЕГО ОБРАЗА ТАМОШНЕГО ПРАВЛЕНИЯ И С ПРИОБЩЕНИЕМ СПИСКА ПРЕЖДЕ БЫВШИХ ГЕТМАНОВ, ГЕНЕРАЛЬНЫХ СТАРШИН, ПОЛКОВНИКОВ И ИЕРАРХОВ
  • КУЛЬТУРА В РОЗМАЇТОСТІ ПОНЯТЬ, ЯВИЩ І СХЕМ ПОСТУПУ
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • ЛОСЕНКО АНТОН ПАВЛОВИЧ
  • ЛУКОМСЬКИЙ ГЕОРГІЙ КРИСКЕНТІЙОВИЧ
  • МАРТОС ІВАН ПЕТРОВИЧ
  • МЕДВЕДІВСЬКИЙ СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОНАСТИР
  • МЕЛЕНСЬКИЙ АНДРІЙ ІВАНОВИЧ
  • МЕМОРІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС
  • МІКУЛІЧ АНДРЕАС ФОН
  • МОЛОДОЖАНИН ЛЕОНІД ГРИГОРОВИЧ
  • НАРУШЕВИЧ АДАМ-СТАНІСЛАВ
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ МУЗЕЙ-ЗАПОВІДНИК СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ
  • ПАРАЩУК МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • ПОЛТАВА
  • ПРОСВІТНИЦТВО
  • ПУСТОМИТИ
  • ПИРОГОЩА
  • РАСТРЕЛЛІ ВАРФОЛОМІЙ ВАРФОЛОМІЙОВИЧ
  • РОМАНТИЗМ
  • РОСІЯ
  • РИНОК, АНСАМБЛЬ ПЛОЩІ У ЛЬВОВІ
  • СЕВАСТОПОЛЬ, МІСТО АРК
  • ШЕДЕЛЬ ЙОГАНН-ГОТФРІД
  • СЛОВАЦЬКИЙ ЮЛІУШ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)