Бібліографічне посилання: Сас П.М.
КАШТЕЛЯН [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kashtelyan (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці
КАШТЕЛЯН
КАШТЕЛЯН – назва сановного урядника в Короні Польській, який виконував адм.-госп., суд. і військ. функції в гродській окрузі – каштелянії (від лат. castellum – замок). У більш пізній період, зокрема після Люблінської унії 1569, так називали сановника, який мав місце в сенаті (див. Сенат у Речі Посполитій) і наділявся деякими повноваженнями у військ. сфері, насамперед щодо підтримання обороноздатності королів. замків. До компетенції К. входили: збір натуральних податків із військ.-службового нас., яке підлягало урядові замку; командування замковою залогою, а також рицарством каштелянії; розслідування злочинів, суд (у т. ч. особливий суд на торгу) і покарання злочинців. Йому підпорядковувалися ін. урядники каштелянії, зокрема, хорунжий, який мобілізовував воїнів (рицарів), і войський, який був заст. К. з військ. справ. Упродовж 14–15 ст. повноваження К. були істотно обмежені: належну йому суд. владу поділили між старостою (див. Староство) та земським судом (з 1454); скоротилися його адм.-госп. функції, насамперед ті, що стосувалися держ. скарбу. Врешті-решт, уряд К. став почесним урядом у воєводстві: його посідання відкривало доступ до сенату. У владній ієрархії земських урядів уряд К. стояв відразу після уряду воєводи. Поміж собою К. поділялися на "великих" (К. найзначніших міст, центрів воєводств, вони мали почесні місця в сенаті) та "менших" (К. повітових містечок, вони не мали окремих крісел у радній залі сенату). Після Люблінської унії 1569 в кожному воєводстві, що було створене на теренах інкорпорованих укр. земель, було запроваджено по одному уряду К., що мали такий само статус, як і статус польс. "великого" (ген.) К. Як правило, ці уряди посідали впливові князі й пани (так, в укр. воєводствах каштелянами були, зокрема, представники родів князів Заславських, Вишневецьких, Сангушків, панів Семашків, Гойських). З часом, після утворення нових укр. воєводств, кількість К. в укр. землях дещо зросла: 1639 з'явився уряд черніг. К., а 1775 – житомир. і овруцького. |
дата публікації: 2007 р.
Література: - Kutrzeba S. Historia ustroju Polski w zarysie, t. 1–2. Lwów, 1920–21
- Brukner A. Encyklopedia staropolska, t. 1. Warszawa, 1939
- Sysyn F.E. Between Poland and the Ukraine. The Dilemma of adam Kysil. 1600–1653. Cambridge, Massachusetts, 1985
- Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця ХIV до середини ХVII ст. (Волинь і Центральна Україна). К., 1993
- Bardach J.та ін. Historia ustroju i prawa polskiego. Warszawa, 1996.
|