|
Бібліографічне посилання: Степанков В.С.
КАПУСТИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kapusty_rid (останній перегляд: 28.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці
КАПУСТИ
КАПУСТИ – укр. князівський рід 15–16 ст. Походження не встановлене. Коріння роду пов'язане з Переяславщиною. Його представники належали до групи княжат-повітників; у 1-й пол. 16 ст. володіли землями на правах вислуги й спадщини на Пн. Київщині та Брянщині. Родоначальник – Іван Капуста (1-ша пол. – серед. 15 ст.) мав двох синів: Федора (згаданий під 1475) та Тимофія (п. 1515) – останній був черкас. і канів. намісником (1507–11). Гілка Федора Івановича обірвалася зі смертю його сина Петра 1539, який був слугою (клієнтом) кн. Володимира Глинського-Путивльського. Тимофій Іванович мав сина Андрія (р. н. невід. – п. 1571) – овруцького державця (1546–51, 1553–71) і брацлав. каштеляна (1566–71) та доньку Катерину (Овдотю?). Андрій брав участь у роботі Люблінського сейму 1569, мав двох синів – Пилипа та Івана – і двох доньок – Марину та Олександру. На поч. 17 ст. рід К. згасає. Значна ч. його маєтків у вигляді посагу Олександри Андріївни перейшла до рук кн. О.Вишневецького (див. Вишневецькі). | дата публікації: 2007 р.
Література: - Wolff J. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca XIV wieku. Warszawa, 1895
- Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). К., 1993
- Грушевський М. Історія України-Руси, т. 5–6. К., 1994–95
- Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття. К., 1997.
|
Посилання:КАШТЕЛЯН
ЛЮБЛІНСЬКИЙ СЕЙМ 1569
ВИШНЕВЕЦЬКІ
ВИСЛУГА
(тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)
|