ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

КАНКРІНА РЕФОРМА 1839–1843

  Бібліографічне посилання: Мовчан О.М. КАНКРІНА РЕФОРМА 1839–1843 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kankrina_reforma_1839_1843 (останній перегляд: 28.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КАНКРІНА РЕФОРМА 1839–1843

КАНКРІНА РЕФОРМА 1839–1843– грошова реформа в Російській імперії, яка вперше встановила срібний монометалізм. Названа за ім'ям її ініціатора– міністра фінансів Є.Канкріна. Проводилася у зв'язку з постійним знеціненням паперових грошей і підвищенням цін на дорогоцінні метали, що було спричинено потребою покриття тогочасних видатків в умовах зростання військ. витрат. К.р. було започатковано маніфестом імп. Миколи I від 1 лип. 1839, згідно з яким в основу грошової системи Росії було покладено срібний рубль (див. Рубль) і встановлено обов'язковий курс асигнацій (3 руб. 50 коп. асигнаціями дорівнювали 1 руб. сріблом), які ставали допоміжною грошовою одиницею. Також фіксувався курс золотої та мідної монет (1 срібний руб. = 0,097 золотого імперіала = 16 (потім 32) руб. міддю). На срібній основі повинні були укладатися всі операції з казною і приватними особами, вестися підрахунки держ. прибутків і видатків, обігів кредитних закладів та ін. Для зберігання срібної монети були утворені депозитні каси, які видавали вкладникам замість отриманого срібла депозитні квитки. Цими квитками передбачалося замінити держ. асигнації. Як засіб платежу депозитні білети становили еквівалент срібної монети й відповідно обмінювалися на срібло.

Однак 1841 у зв'язку з емісією, спричиненою неврожаєм 1840, були випущені в обіг нові грошові знаки– кредитні білети Охоронної казни і Держ. позикового банку, які використовувалися для платежів нарівні з розмінною монетою. 1843 випуск депозитних білетів було припинено, після чого асигнації та депозитні білети почали поступово вилучатися з обігу й обмінюватися за фіксованим курсом на кредитні білети, які вільно розмінювалися на срібло. Заміна здійснювалася в кілька етапів. Від 1 верес. 1843 почався обмін за банківськими рахунками, спочатку– депозитних білетів, а від 1 листоп. 1843– асигнацій. Наприкінці 1844 дозволено обмін асигнацій приватним особам. До 1847 операція обміну загалом була завершена. Обмін асигнацій припинено 1851, а депозитних білетів– 1853. В Росії залишився єдиний вид паперових грошей– держ. кредитні білети, які обмінювалися на монету у відношенні 1:1. Під час Кримської війни 1853–1856 обов'язковий обмін на монету держ. кредитних білетів припинився. К.р. тимчасово зміцнила фінансову систему Росії.

дата публікації: 2007 р.

Література:
  1. Кауфман И.И. Из истории бумажных денег в России. СПб., 1909
  2. Його ж. Серебряный рубль в России от его возникновения до конца ХIХ ст. СПб., 1910
  3. Друнян А.Д. Очерки истории денежного обращения в России в ХIХ в. М., 1941.

Посилання:
  • АСИГНАЦІЇ
  • ІМПЕРІАЛ
  • КРИМСЬКА ВІЙНА 1853–1856, СХІДНА ВІЙНА 1853–1856
  • МИКОЛА І, МИКОЛА ПАВЛОВИЧ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РУБЛЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)