Бібліографічне посилання: Панашенко В.В.
КАНІВСЬКИЙ ПОЛК [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kanivsky_polk (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці
КАНІВСЬКИЙ ПОЛК
КАНІВСЬКИЙ ПОЛК– козац. військ. й адм.-тер. одиниця в Правобережній Україні середини 17– поч. 18 ст. Сформувався 1625–38 як полк реєстрових козаків. Полковий центр– м. Канів. К.п. межував із Білоцерківським полком, Київським полком, Переяславським полком, Черкаським полком, Корсунським полком. За "Реєстром всього Війська Запорозького" 1649 до його складу входило 18 сотень: Бубнівська, Канівська, Стародубова, Волинця, Кулаги, Богданенкова, Гуняки, Рощенка, Климова, Юхимова, Андрієва, Кононоцька, Маслівська, Межиріцька, Михайлівська, Ржищівська, Стаяцька, Терехтемирівська. К.п. разом з ін. полками брав участь у національній революції 1648–1676, зокрема у Пилявецькій битві 1648, Зборівській битві 1649, Берестецькій битві 1651, Батозькій битві 1652. Перші полковники К.п.– С.Савич (1649–54, 1658), С.Павицький (1650), Ф.Стародуб (1653–54), А.Бутенко (1655–57)– були сподвижниками Б.Хмельницького. Тривалий час К.п. очолювали брати Лизогуби (див. Лизогуби)– Іван Кіндратович (Козибенко, Кондратьєв, 1659, 1662–63) та Яків Кіндратович (Яцько Козибенко, 1666–69, 1672–73). 1649–65 на тер. К.п. точилася жорстока боротьба проти польс. військ. Під час нар. повстання на Правобережжі 1702–04 К.п. перебував під командуванням С.Палія. Після укладення Константинопольського мирного договору 1712 К.п. припинив своє існування. |