Бібліографічне посилання: Бондарчук П.М.
КАЛЬЧЕНКО Галина Никифорівна [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kalchenko_G (останній перегляд: 28.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці
КАЛЬЧЕНКО ГАЛИНА НИКИФОРІВНА
КАЛЬЧЕНКО Галина Никифорівна (04.02.1926–11.03.1975)– скульптор. Засл. діяч мист-в УРСР (1964), нар. худож. УРСР (1967). Дочка Н.Кальченка. Н. в м. Борзна. 1953 закінчила Київ. худож. ін-т (навч. в М.Г.Лисенка), а 1958– аспірантуру цього закладу. Тв.: меморіальний комплекс Пагорб Слави в Черкасах (1977, у співавт.); пам'ятники В.Василевській у Києві (1966); В.Порику в Енен-Льєтарі у Франції (1967, у співавт.); С.Гулаку-Артемовському в м. Городище (1971); М.Заньковецькій, Лесі Українці (обидва – 1973) та І.Котляревському (1975) у Києві; портрети Т.Шевченка, Г.Буркацької, Т.Яблонської, Лесі Українки, О.Кобилянської, Л.Ревуцького, М.Леонтовича, В.Василевської, І.Кавалерідзе, Г.Майбороди, В.Косенка, П.Воронька та ін.; скульптурні тв. "Подруги" (1953), "Після допиту" (1957). Лауреат респ. комсомольської премії ім. М.Островського (1970), Держ. премії УРСР ім. Т.Шевченка (1974). П. в м. Київ. |
дата публікації: 2007 р.
Література: - Верба І.І. Галина Кальченко. К., 1969
- Кальченко Галина Никифорівна. Альбом репродукцій. К., 1969
- Народний художник Української РСР Галина Кальченко: Каталог. К., 1976
- Авраменко А. Этюд о скульпторе. "Радуга", 1977, № 3
- Яценко В. Немеркнучий талант. "Образотворче мистецтво", 1977, № 6.
|