Бібліографічне посилання: Панашенко В.В.
ІЗЮМСЬКИЙ ПОЛК [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Izjumsky_polk (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці
ІЗЮМСЬКИЙ ПОЛК
ІЗЮМСЬКИЙ ПОЛК – козац. військ. й адм.-тер. одиниця в Слобідській Україні. 1685 І.п. виділився із Харківського полку за ініціативою харків. полковника Г.Донця. Межував з Харківським полком та Острогозьким полком, Вольностями Війська Запорозького низового та рос. землями. До І.п. відійшли 25 міст і містечок, 54 села, а саме: Ізюм, Ольховатка, Новий Перекоп, Балаклія, Андрієві Лози (нині смт Андріївка), Савинська (нині смт Савинці; усі Балаклійського р-ну), Зміїв, Бишкин (нині с. Черкаський Бишкин), Мохнач, Лиман (нині с-ще міськ. типу, всі Зміївського р-ну), Царевоборисів (нині с. Червоний Оскіл Ізюмського р-ну), Сеньків (нині с. Сенькове Куп'янського р-ну), Купецький (нині м. Куп'янськ), Кам'янка, Печеніги, Співаківка, Тор (нині м. Слов'янськ) та ін. Полковниками І.п. були: К.Донець-Захаржевський (1685–91), Ф.Шидловський (зять Г.Донця, 1703–06), М.Донець-Захаржевський (1707–19), Л.Шидловський (1730– 43), І.Квітка (1743–51), М.Милорадович (1751–61), Ф.Краснокутський (1762–65). Козаки І.п. брали участь в Азовсько-Дніпровських походах 1695–1696, Північній війні 1700–1721, російсько-турецькій війні 1735–1739, Семилітній війні 1756–1763, а також у Булавінському повстанні 1707–1709. У 1732 на тер. І.п. було 17 сотень, 99 населених пунктів, де проживало 30 458 осіб. Указом імп. Катерини II 1765, який ліквідував слобідські козацькі полки, І.п. реорганізовано в регулярний гусарський полк рос. армії, а його тер. ввійшла до складу Слобідсько-Української губернії. |