ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ІЗЯСЛАВ

  Бібліографічне посилання: Верменич Я.В. ІЗЯСЛАВ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Izjaslav (останній перегляд: 28.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ІЗЯСЛАВ

ІЗЯСЛАВ (Ізяславль, Заслав, Заславль) – місто Хмельницької області, райцентр. Розташов. на обох берегах р. Горинь (прит. Прип'яті, бас. Дніпра). Залізнична станція. Нас. 18,2 тис. осіб (2004).

Щодо часу виникнення міста існують дві версії. За однією з них, І. був заснований 987 за князювання вел. кн. київ. Володимира Святославича. За ін. – версією археолога М.Каргера – місто було засноване київ. і волин. кн. Ізяславом Мстиславичем у 2-й пол. 12 ст. по течії р. Гуска (городище розташов. на сх. околиці с. Городниця Шепетівського р-ну Хмельн. обл.; див. Городище). 1241 війська Батия зруйнували це поселення (див. Монголо-татарська навала), але ще в 13 ст. воно відродилося на р. Горинь й увійшло до складу Галицько-Волинського князівства.

У 14 ст. місто, яке перебувало під владою Великого князівства Литовського, стало власністю князів Острозьких. Після смерті бл. 1450 кн. Василя Федоровича Острозького Заслав отримав його молодший син Юрій, який поклав початок роду князів Заславських. 1466 на березі Горині він розпочав буд-во замку і оборонних укріплень, які, однак, не рятували від спустошливих татар. нападів. Після Люблінської унії 1569 І. – у складі Корони Польської. В 16–17 ст. князі Заславські перебудували міські укріплення, звели кам'яні мури. 1600–10 будується монастирський комплекс бернардинців. При монастирі існувала б-ка давніх хронік, літописів, майже повне зібр. сеймових щоденників (див. Вальний сейм).

У 17 ст. І. перетворився на значний торг. і госп. центр пд. Волині. 1629 в місті налічувалося 4,5 тис. жителів. Тут відбувалися щорічні ярмарки. Нас. І. брало участь у Наливайка повстанні 1594–1596, національній революції 1648–1676. 1648 війська Б.Хмельницького взяли Ізяславський замок. Згідно з Андрусівським договором (перемир'ям) 1667 І. відійшов до Польщі. 1673, після смерті останнього з роду князів Заславських – кн. Олександра-Януша, І. перейшов у володіння князів Сангушків. У кін. 17 – на поч. 18 ст. в місті збудований садибний комплекс князів Сангушків; 1750 – костел св. Йосипа. 1754 місту було надано магдебурзьке право.

Після 2-го поділу Польщі 1793 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) в складі Правобережної України приєднаний до Російської імперії. Протягом 1793–95 був центром Ізяславського намісництва. 1796–97 – центр Заславського пов. Волинського намісництва, з 1797 – повітовий центр Волинської губернії.

На поч. 20 ст. в Заславському пов. існувала паперова ф-ка, 6 друкарень. У місті мешкало 14,5 тис. жителів. Від 1934 райцентр (1923–30 – Шепетівської округи; від 1932 – Шепетівської округи Вінницької області, від 1937 – Кам'янець-Подільської, від 1954 – Хмельн. обл.). В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 І. окупований гітлерівцями від 5 лип. 1941 по 17 лют. 1944, поблизу міста діяли партизанські з'єднання під командуванням С.Олексенка й А.Одухи.

Істор. пам'ятки: замок князів Заславських (15–16 ст.), монастир бернардинців (16 ст.), кафедральний собор Іоанна Хрестителя (16 ст.), синагога, палац князів Сангушків (17–18 ст.), торговий дім (18 ст.).

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. ІМіС УРСР. Хмельницька область. К., 1971
  2. Міньков І.І. Ізяслав – місто старовинне. Історико-краєзнавчий документальний нарис. Шепетівка, 2000.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АНДРУСІВСЬКИЙ ДОГОВІР 1667
  • БЕРНАРДИНЦІ
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ГОРОДИЩЕ, АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА
  • ІЗЯСЛАВ МСТИСЛАВИЧ
  • ІЗЯСЛАВСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • КАРГЕР МИХАЙЛО КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • КОРОНА, КРОНА
  • ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
  • НАЛИВАЙКА ПОВСТАННЯ (1594-1596)
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • ОСТРОЗЬКІ
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • САНГУШКИ
  • ШЕПЕТІВСЬКА ОКРУГА
  • ВАЛЬНИЙ СЕЙМ
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ВОЛОДИМИР СВЯТОСЛАВИЧ СВЯТИЙ
  • ВОЛИНЬ
  • ВОЛИНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ВОЛИНСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ЯРМАРОК
  • ЗАСЛАВСЬКІ

  • Пов'язані терміни:
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ГАННОВЕР НАТАН ТА ЙОГО ХРОНІКА
  • ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • КОТИК ВАЛЯ
  • КИЄВО-БЕЛЗЬКИЙ ШЛЯХ
  • НЕБАБА МАРТИН
  • ОРДА НАПОЛЕОН
  • ПАРТИЗАНСЬКИЙ РУХ В УКРАЇНІ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
  • РОМАНОВСЬКИЙ ЛЕОН
  • САНГУШКО БАРБАРА УРСУЛА
  • САНГУШКО ЄВСТАФІЙ ЕРАЗМ
  • ШЕПЕТІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ
  • СИГІЗМУНД КОРИБУТОВИЧ
  • ВОЛИНСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ВОЛИНСЬКИЙ ПОЛК
  • ЗАСЛАВСЬКІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)