Бібліографічне посилання: Павлюк С.П.
ІНСТИТУТ НАРОДОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Inst_narodoznavstva_NAN_Ukr (останній перегляд: 28.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці
ІНСТИТУТ НАРОДОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ НАРОДОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ – н.-д. установа в складі Національної академії наук України. Ств. у лют. 1992 на базі Львів. від-ня Ін-ту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Рильського АН України (нині Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Рильського НАН України). Ін-т веде свій початок від ств. в трав. 1874 Пром. музею та заснованого дещо пізніше Етнографічного музею при Науковому товаристві імені Шевченка у Львові. Саме 1874 з ініціативи галицьких ремісників та за активної участі архіт. та проф. Львів. політехніки Ю.Захарієвича, а також громад. діяча Ф.Земялковського Львів. міськ. управа затвердила статут Пром. музею, хоча високомистецькі твори худож. промислу, декоративного мист-ва для музею почали збирати ще 1873, коли на виставці у Відні були закуплені перші експонати. Колекція постійно поповнювалася мистецькими виробами з дерева, металу, кераміки, тканин тощо. 1895 був заснований Музей Наукового товариства імені Шевченка у Львові за безпосередньої участі відомих діячів укр. к-ри і науки І.Франка, В.М.Гнатюка, Ф.Колесси, О.Роздольського, Ф.Вовка, В.Шухевича та ін. З музеєм співпрацювали такі діячі, як М.Біляшівський, Д.Щербаківський, К.Щироцький, Я.Пастернак, І.Труш та ін. За активного сприяння Лесі Українки, К.Квітки, О.Сластіона музей поповнився цінними збірками килимів, плахт, рушників, виробів з дерева, скла з Придніпров'я. Завдяки збирачам-ентузіастам М.Зубрицькому, Г.Заклинському, Л.Гарматію та ін. музей збагатився унікальними збірками нар. майстрів 19 – поч. 20 ст. Юрія, Василя і Миколи Шкрібляків, Марка Мегидинюка, Юрія та Семена Корпанюків, Івана Семенюка, Петра Кошака та ін. В 1910–30-ті рр. на основі зібр. Музею НТШ утворилося 3 музеї: природописний, істор.-воєн. пам'яток та культ.-істор. Після ліквідації НТШ 1940 до колекції культ.-істор. музею ввійшли цінні етногр. збірки з Музею ім. графів Дідушицьких (див. Володимир Дідушицький, Войцех Дідушицький), О.Прусевича, Національного музею у Львові та деяких приватних колекцій, а сам музей реорганізовано в Держ. етногр. музей. Згідно з постановою РМ УРСР від 11 черв. 1951 Етногр. музей, який у повоєн. час перебував у віданні АН УРСР, було об'єднано з Музеєм худож. пром-сті К-ту в справах мист-ва РМ УРСР в одну установу – Укр. держ. музей етнографії та худож. промислу у віданні АН УРСР. 31 трав. 1982 Президія АН УРСР перейменувала Держ. музей етнографії та худож. промислу на Львів. від-ня Ін-ту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Рильського АН УРСР. Наук. і музейницьку діяльність І.н. НАН України забезпечують 6 структурних підрозділів: 1) від. етнології сучасності (теорія, методологія науки; етносоціологія; традиційна та сучасна к-ра українців в її істор. розвитку); 2) від. істор. етнології (історія, заг. етнологія, етнологія укр. зарубіжжя й зарубіжних народів); 3) від. мистецтвознавства (дослідження історії та теорії професійного укр. мист-ва); 4) від. мист-ва (вивчення теорії й практики декоративного та вжиткового мист-ва); 5) від. фольклористики (збирання, систематизація та дослідження фольклору українців); 6) Музей етнографії та художнього промислу на правах від. (виявлення, фіксація, збереження й пропаганда пам'яток духовної та матеріальної к-ри українців; вивчення укр. музейництва). У структурі ін-ту функціонує на правах від-ня Ін-т керамології (розташов. у смт Опішня). Ін-т має позаструктурні наук. підрозділи в Луцьку, Івано-Франківську, Дрогобичі – народознавчі центри, які фінансуються місц. адміністраціями. Від 1994 І.н. НАН України став центром Міжнар. Карпато-Балканської комісії з дослідження традиційної к-ри нас. Карпат і Балкан (голова секретаріату – проф. С.Павлюк). Книжковий фонд б-ки ін-ту складає бл. 70 тис. одиниць зберігання, серед них є стародруки 16–17 ст., подаровані відомим мистецтвознавцем П.Жолтовським ("Апостол" Львівський 1574; зб. проповідей І.Ґалятовського "Ключ разумѣнія" (Львів, 1665), "Мечь духовний" (Київ, 1666) та Л.Барановича ін.). Ілюстрований фонд б-ки представлений колекцією листівок та документальних фото (усього понад 25 тис., були передані з музею НТШ у Львові). Від 1997 ін-т регулярно видає ж. "Народознавчі зошити". Він є співзасн. журналів "Керамологія", "Фольклористичні зошити", "Бойки", щорічного збірника наук. статей Івано-Франк. народознавчого центру. В ін-ті функціонує видавництво. |
дата публікації: 2005 р.
Література: - Грушевський М. В справі Музея при Науковім Товаристві ім. Шевченка. Відозва до ш. Земляків. "ЗНТШ", 1901, т. 43, кн. 5
- Його ж. В справі Музея при Науковім Товаристві ім. Шевченка. Відозва до українсько-руської суспільності. Хроніка українсько-руського Н. товариства ім. Шевченка. Львів, 1905
- Герасимчук Р. Про завдання музейництва. "Нова Зоря" (Львів), 1938, № 49
- Його ж. За збереження народної культури. "Новий Час" (Львів), 1939, № 20
- Суха Л.М. Художні вироби з металу (Фонди Етнографічного музею АН УРСР у Львові). "Вісник Академії наук УРСР", 1951, № 1
- Ломова М.Т. У Львівському етнографічному музеї АН УРСР. Там само, 1951, № 4
- Сидорович С.Й. З досвіду роботи Етнографічного музею АН УРСР. Там само, 1951, № 11
- Долинський Л.В. В Українському державному музеї етнографії та художнього промислу АН УРСР. Там само, 1953, № 6
- Ивасюта М. Украинский государственный музей этнографии и художественного промысла АН в 1953 и 1954 годах. "Советская этнография", 1955, № 2
- Долинський Л.В. Довідка Українського державного музею етнографії та художнього промислу АН про роботу Музею (17.01.1956 р.) "Радянський Львів". 1939–1955. Документи й матеріали. Львів, 1956
- Про наукову діяльність установ Львівського філіалу АН УРСР за 1955 рік. "Вісник Академії наук УРСР", 1956, № 4
- Жолтовський П. Український державний музей етнографії та художнього промислу в 1956 р. "Народна творчість та етнографія", 1957, № 1
- Його ж. Двадцять років праці Українського державного музею етнографії та художнього промислу АН УРСР. Там само, 1959, № 3
- Бібліографія праць наукових співробітників Державного музею етнографії та художнього промислу АН УРСР (1951–1973). Львів, 1974
- Державний музей етнографії та художнього промислу Академії Наук УРСР. К., 1974
- Гавриленко В.А. Столетие Государственного музея этнографии и художественного промысла АН УССР. "Советская этнография", 1975, № 2.
|