Бібліографічне посилання: Мицик Ю.А.
ГЕТЬМАН НАКАЗНИЙ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Getman_nakazny (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці
ГЕТЬМАН НАКАЗНИЙ
ГЕТЬМАН НАКАЗНИЙ наказний гетьман – уряд (посада) у Війську Запорозькому 16–17 ст. та Укр. козац. д-ві (Гетьманщині) 1648–1764. Уряд Г.н. мав різне змістове наповнення залежно від часу й обставин. Найчастіше Г.н. не обирали, а його призначав сам гетьман як свого заступника. Він виконував усі заг. директиви гетьмана, причому в будь-який час міг бути ним відкликаний чи замінений. Його призначення зумовлювалося необхідністю командувати окремою групою військ, що діяла на ін. фронті чи напрямку. За часів Б.Хмельницького такими Г.н. були, напр., С.Кричевський (1649) та І.Золотаренко (1654–55), які діяли на тер. Сіверської землі та Білорусі, тоді як під командуванням Б.Хмельницького перебувала більшість укр. військ, що вели наступ на землях Поділля, Волині й Галичини. Г.н. міг також тимчасово виконувати функції гетьмана, якщо той з якихось причин не був при війську (Ф.Джалалій, потім І.Богун під час завершальної стадії Берестецької битви 1651), або ж у разі смерті гетьмана до виборів нового (П.Полуботок). В окремих випадках уряд Г.н. давався обранцю опозиції для протидії законному гетьманові (Я.Сомко під час гетьманату Ю.Хмельницького 1660–63, причому його влада поширювалася тільки на лівобереж. ч. Гетьманщини). Г.н., крім уже згаданих, із полковників були: черніг. – С.Подобай (1652), прилуцький – Я.Воронченко (1654), переяслав. – Д.Єрмолаєнко (1665), полтав. – Г.Витязенко (1665), чернігівські – Д.Многогрішний (1668–69), Я.Лизогуб (1696), ніжин. – І.Обидовський (1700–01), переяслав. – І.Мирович (1704), стародубський – М.Миклашевський (1706) та ін. Г.н. мав свої клейноди козацькі (булаву, бунчук), на цю посаду призначалися найдосвідченіші полководці. Аналогічні заступники були й на нижчих урядах – полковники наказні, наказні сотники. Посаду Г.н. було скасовано у зв'язку з ліквідацією царським урядом гетьманства в Україні (1764). |