|
Бібліографічне посилання: Желєзняк М.Г.
ДЗЮБА Іван Михайлович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Dzyuba_I (останній перегляд: 28.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці
ДЗЮБА ІВАН МИХАЙЛОВИЧ
|
ДЗЮБА Іван Михайлович (н. 26. 07.1931) – літературознавець, письменник, громад. та політ. діяч. Чл. Спілки письменників України (1959–72; від 1980), акад. НАН України (1992). Н. в с. Миколаївка (нині село Волноваського р-ну Донец. обл.). Закінчив Донец. пед. ін-т (1953), аспірантуру Ін-ту літ. АН УРСР (1956). Працював у вид-ві "Дніпро" (1957, 1968–71); зав. від. критики ж. "Вітчизна" (1958–63), коректором в "Українському біохімічному журналі" (1964–68) та на ін. посадах. Зазнавав політ. переслідувань: 1972 заарештований і засуджений на 5 років позбавлення волі за "антирадянську діяльність", звільнений через півтора року, реабілітований 1991. 1974–82 працював на Київ. авіазаводі. Перший президент Респ. асоц. українознавців (1989–92). Активний учасник дисидентського руху (див. Дисидентські (опозиційні) рухи 1960–1980-х років в Україні), один із засн. Народного руху України. 1992–94 – міністр к-ри України. Акад.-секретар Відділення літератури, мови і мистецтвознавства НАН України (1996–2004), ст. н. с. Ін-ту літ. НАН України, гол. ред. ж. "Сучасність" (1992–2002), співголова редколегії "Енциклопедії сучасної України" (від 1998). Голова К-ту з Нац. премій ім. Т.Шевченка (від 1999). Як літ. критик друкується від 1952, обстоював право укр. літ. на вільну думку і власний естетичний пошук. Автор книжок та публікацій на теми укр. і рос. літ., літ. народів СРСР, а також самвидавних матеріалів (див. "Самвидав"), зокрема праці "Інтернаціоналізм чи русифікація?" (1965), де проаналізовано механізм примусової русифікації народів СРСР, насамперед укр., що провадилася під лицемірними гаслами "інтернаціоналізму". Розповсюджена як самвидав праця стала маніфестом укр. шістдесятництва (див. Шістдесятники). Для його публікацій на актуальні теми сьогодення, зокрема з проблем розвитку к-ри, мист-ва, функціонування укр. мови, ставлення до істор. спадщини тощо, притаманні глибокий аналіз, енциклопедична обізнаність, тонкі та влучні характеристики. Д. вміє побачити справжнє коріння проблеми, відчуває ледь помітні тенденції її розвитку, ненав'язливо, але твердо проводить основоположну думку, з якою звертається до читача. Герой України з врученням ордена Держави (2001). Лауреат премії ім. О.Білецького в галузі літ.-худож. критики (1987), Держ. премії України ім. Т.Шевченка (1991), Міжнар. премій Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів (1992) та ім. В.Жаботинського (1996). | дата публікації: 2004 р.
Праці: - "Звичайна людина" чи міщанин? К., 1959
- Шевченко і Петефі. "Сучасність", 1967, ч. 3
- Шевченко і Хомяков. "Сучасність", 1970, ч. 1
- Грані кристала. К., 1978
- На пульсі доби. К., 1981
- Стефан Зорян в історії вірменської літератури. К., 1982
- Вітчизна у нас одна. К., 1984
- Автографи відродження. К., 1986
- Садріддін Айні. К., 1987
- Література народів СРСР на Україні. В кн.: Літературна панорама. К., 1987
- Володимир Свідзинський. В кн.: Письменники Радянської України, вип. 13. К., 1987
- Несходимі стежки минувщини. Там само, вип. 20
- Чи усвідомлюємо національну культуру як цілісність? "Україна. Наука і культура", 1988, вип. 22
- Набутки і перспективи жанру. В кн.: Літературна панорама. 1987. К., 1988
- В обороні людини й народу. К., 1989
- Він хотів "жити, творити на своїй землі…". В кн.: Драй-Хмара М. Вибране. К., 1989
- Цілюща сіль самопізнання. В кн.: Мовчан П. Сіль. К., 1989
- Музи не мовчать. В кн.: Авторитет. К., 1989
- "У всякого своя доля". К., 1989
- У діапазоні від мистецтва до політики. К., 1989
- "Бо то не просто мова, звуки…". К., 1990
- Культурна спадщина і культурне майбуття. "Україна. Наука і культура", 1990, вип. 24
- "Леонід Кисельов з другої половини двадцятого віку". В кн.: Кисельов Л. Тільки двічі живемо. К., 1991
- "Застукали сердешну волю…" (Шевченків "Кавказ" на тлі непроминального минулого). К., 1995
- "Кавказ" Тараса Шевченко на фоне непреходящего прошлого. К., 1996
- Між культурою і політикою. К., 1998
- Спрага. К., 2001
- З криниці літ, т. 2. К., 2001
- Україна перед Сфінксом майбутнього. К., 2002
- Пастка. Тридцять років зі Сталіним. П'ятдесят років без Сталіна. К., 2003.
|
див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)
Посилання:ДИСИДЕНТСЬКІ (ОПОЗИЦІЙНІ) РУХИ 1960–1980-Х РОКІВ В УКРАЇНІ
НАРОДНИЙ РУХ УКРАЇНИ
РУСИФІКАЦІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
САМВИДАВ
ШІСТДЕСЯТНИКИ
СРСР, СОЮЗ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК
Пов'язані терміни:ПОЧАТКИ ДИСИДЕНТСЬКОГО РУХУ
ЧОРНОВІЛ В'ЯЧЕСЛАВ МАКСИМОВИЧ
ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ
ДИСИДЕНТСЬКІ (ОПОЗИЦІЙНІ) РУХИ 1960–1980-Х РОКІВ В УКРАЇНІ
ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
ГЕЛЬ ІВАН АНДРІЙОВИЧ
ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМЕНІ Т.ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ
ІНТЕЛІГЕНЦІЯ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛИ
ІНТЕЛІГЕНЦІЯ УКРАЇНСЬКА
КЛУБИ ТВОРЧОЇ МОЛОДІ В УРСР У 1960-Х РР.
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
МАРЧЕНКО ВАЛЕРІЙ ВЕНІАМІНОВИЧ
МОРОЗ ВАЛЕНТИН ЯКОВИЧ
НАЦІОНАЛ-КОМУНІЗМ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНОЗНАВЦІВ
НОВІТНЯ ІСТОРІОГРАФІЯ
ПРАВОЗАХИСНИЙ РУХ В УРСР В 1960–1980-ТІ РОКИ
РІЧ ВІРА, РІЧ ФЕЙС-ЕЛІЗАБЕТ-ДЖОАН
САМВИДАВ
ШІСТДЕСЯТНИЦТВО
ШУМУК ДАНИЛО ЛАВРЕНТІЙОВИЧ
СТУС ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ
СУЧАСНІСТЬ, ЧАСОПИС
СУЧАСНИК, КЛУБ ТВОРЧОЇ МОЛОДІ
УКРАЇНСЬКА МОВА
УКРАЇНСЬКИЙ ФОНД КУЛЬТУРИ (УФК)
УКРАЇНСЬКИЙ ВІСНИК
УКРАЇНОФОБІЯ
УКРАЇНСЬКА ІДЕЯ
УКРАЇНСЬКА ХАРТІЯ ВІЛЬНОЇ ЛЮДИНИ
УКРАЇНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ (УУЕ)
УКРАЇНСЬКЕ СЛОВО
(тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)
|