Бібліографічне посилання: Горобець В.М.
ДВОРЕЦЬКИЙ Василь [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Dvorecky_V (останній перегляд: 28.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці
ДВОРЕЦЬКИЙ ВАСИЛЬ
ДВОРЕЦЬКИЙ Василь (1609 – після 1672) – військ. та політ. діяч, полковник Війська Запорозького. Н., ймовірно, в Києві в родині укр. правосл. шляхтича. Освіту здобув у Києво-Могилянському колегіумі (див. Києво-Могилянська академія). Брав активну участь у національній революції 1648–1676, від поч. 1650-х рр. – в. о. київ. наказного полковника. Д. був послідовним прибічником орієнтації на Рос. д-ву. Активно виступав проти політики гетьмана І.Виговського, 1658 проголосив себе київ. полковником замість П.Яненка-Хмельницького, активно допомагав рос. воєводам у відбитті наступу гетьман. військ на чолі з Д.Виговським на Київ. 1659 претендував на гетьман. булаву. Восени 1660 у битві під м-ком Чуднів (нині с-ще міськ. типу Житомир. обл.) потрапив до польс. полону. Після повернення в Україну на Чорній раді 1663 підтримував кандидатуру І.Брюховецького на гетьманство. В наступні роки в ранзі київ. полковника виконував різноманітні політ., дипломатичні та військ. доручення гетьмана, однак, коли гетьман виступив проти рос. царя, Д. було ув'язнено. Після падіння І.Брюховецького Д. більше року провів під арештом у гетьмана П.Дорошенка в м. Чигирин, звідки втік на поч. трав. 1669. У серед. того ж року Д. відвідав Москву, де був щедро обдарований царем Олексієм Михайловичем. Однак після повернення в Україну був знову заарештований київ. полк. К.Солониною (див. Солонини) за підозрою в організації безпорядків у полку. Наприкінці 1671 – поч. 1672 Д. керував укріпленням Києва та прилеглих до нього околиць. Пізніших згадок про Д. не виявлено. Д. був ініціатором укладення рукописного "Збірника Дворецьких", ядро якого становлять оригінальні пам'ятки: "Навіти", "Пам'ять", "Пересторога України" та "Літописець", автором яких, найімовірніше, був він сам. |