ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДЕРЕВ'ЯНКО КУЗЬМА МИКОЛАЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Шевченко В.Ф. ДЕРЕВ'ЯНКО Кузьма Миколайович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Derevyanko_K (останній перегляд: 29.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДЕРЕВ'ЯНКО КУЗЬМА МИКОЛАЙОВИЧ

ДЕРЕВ'ЯНКО Кузьма Миколайович (14.11.1904–30.12.1954) – військовик, воєначальник, дипломат. Н. в с. Косенівка (нині село Уман. р-ну Черкас. обл.). Трудову діяльність розпочав каменярем у гранітних кар'єрах і на будовах. Від 1922 – курсант Київ. військ. шк., Харків. шк. червоних старшин, де досконало опанував япон. мову. Після закінчення навчання – командир взводу, роти, нач. штабу полку, пом. нач. відділу Укр. військ. округу. Від 1933 по 1937 – слухач Військ. акад. ім. М.Фрунзе. За цей час оволодів англ. та нім. мовами. Виконуючи урядове завдання, 1937–38 створив перевалочну базу на ст. Сари-Озек (Казахстан) і керував нею. База через гори Тянь-Шань і пустелю Гобі (маршрут понад 2 тис. км) постачала зброю та боєприпаси китайс. армії, що вела війну з япон. агресорами. 1939–40 – нач. штабу окремої особливої бригади. На початку Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 – нач. розвідувального від. Пн.-Зх. фронту. Особисто очолював розвідку й бойові операції в тилу німців. Од трав. 1942 – нач. штабу 53-ї армії. Влітку 1943 воював у складі Степового фронту та брав участь у Курській битві 1943 й звільненні м. Харків (див. Бєлгородсько-Харківська операція 1943). Від січ. 1944 – нач. штабу 4-ї гвард. армії Другого Українського фронту і Третього Українського фронту. Керував бойовими діями в ході Корсунь-Шевченківської операції 1944 (у т.ч. при форсуванні Дніпра), Яссько-Кишинівської наступальної операції 1944, Будапештської наступальної операції 1944–45 та Віденської наступальної операції 1945. Призначений представником рад. Верховного Головнокомандування при штабі об'єднаних союзних військ на чолі з амер. ген. Д.Макартуром (м. Маніла, Філіппіни), які вели війну з японськими військами на Тихому океані. 2 верес. 1945 від імені СРСР на борту амер. лінкора "Міссурі" в Токійській затоці підписав Акт капітуляції Японії (див. Радянсько-японська війна 1945). Від січ. 1946 – чл. союзної Ради (консультативний орган держав-переможниць при американському головнокоманд. окупаційними військами союзників в Японії). Після розпуску Ради 1951 – нач. каф-ри акад. Генштабу, на інших високих посадах у Мін-ві оборони СРСР.

Нагороджений 2-ма орденами Леніна, 2-ма орденами Червоного Прапора, орденами Кутузова 1-го і 2-го ст., Богдана Хмельницького 1-го ст., Суворова 2-го ст., багатьма медалями, іноз. орденами.

П. у м. Москва, похований на Новодівичому кладовищі.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. ІМіС УРСР. Черкаська область. К., 1972
  2. Жуков Г.К. Воспоминания и размышления, т. 2. М., 1973
  3. История второй мировой войны, т. 11. М., 1980.

Посилання:
  • БЄЛГОРОДСЬКО-ХАРКІВСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1943 Р.
  • ДРУГИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФРОНТ
  • ХАРКІВ
  • КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКА ОПЕРАЦІЯ 1944, КОРСУНСЬКА ОПЕРАЦІЯ 1944
  • КУРСЬКА БИТВА 1943
  • МОСКВА
  • РАДЯНСЬКО-ЯПОНСЬКА ВІЙНА 1945
  • СРСР, СОЮЗ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК
  • СТЕПОВИЙ ФРОНТ, 1943
  • ТРЕТІЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФРОНТ
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ЯССЬКО-КИШИНІВСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944

  • Пов'язані терміни:
  • РАДЯНСЬКО-ЯПОНСЬКА ВІЙНА 1945


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)