ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

АРТЕМЕНКО СТЕПАН ЄЛИЗАРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Хойнацька Л.М. АРТЕМЕНКО Степан Єлизарович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Artemenko_S (останній перегляд: 29.03.2024)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

АРТЕМЕНКО СТЕПАН ЄЛИЗАРОВИЧ

АРТЕМЕНКО Степан Єлизарович (22(09).01.1913–05.05.1977) – військовик, полковник. Двічі Герой Рад. Союзу (лют., трав. 1945). Н. в с. Рацулово (нині с. Малинівка Іванівського р-ну Одес. обл.). Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 – рядовий, командир взводу, роти і мотострілец. батальйону на Пд.-Зх., Центр., Сталінградському, 1-му Білорус., 1-му і 2-му Укр. фронтах. За вміле командування батальйоном 447-го стрілец. полку (397-ма стрілец. д-зія, 61-ша армія, 1-й Білорус. фронт) під час прориву ворожої оборони на пд. від ВАРШАВА у лют. 1945 удостоєний звання Героя Рад. Союзу. За бойові заслуги при форсуванні р. Одер і в боях за Берлін у трав. цього ж року нагороджений 2-ю медаллю "Золота Зірка". Після війни – на керівних посадах у сухопутних військах. Від 1955 – полковник у відставці.

П. у м. Одеса.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Люди бессмертного подвига, кн. 1. М., 1975
  2. Ефимов П. Самые высокие высоты. В кн.: Солдаты Родины. Одесса, 1976
  3. Дважды Герои Советского Союза. М., 1973
  4. Герои Советского Союза, т. 1. М., 1987.

Посилання:
  • ВАРШАВА
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)